Головуючий у 1 інстанції - Міщенко Г.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
15 червня 2011 року справа №2а-420/08/0508
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сухарька М.Г.
суддів Білак С.В. , Гаврищук Т.Г.
при секретарі Костроміної А.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_2,відповідач і прокурор не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги прокурора Ворошиловського району м. Донецька та Донецької міської ради на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2008 року по справі № 2-а-420/08/0508 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтерстар5» до Донецької міської ради про визнання дій незаконними, про усунення перешкод в оформленні документів для укладення договору оренди земельної ділянки , -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії Донецької міської ради щодо відмови в наданні йому в оренду земельної ділянки, визнати за ним право на оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,4 га. по вулиці Шутова у Кіровському районі м. Донецька для будівництва житлового комплексу та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у підготовці відповідної документації.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Прокурор Ворошиловського району м. Донецька і Донецька міська рада не погодились з постановою суду і подали апеляційні скарги в яких вказали на порушення норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду скасувати і ухвалити нове рішення, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити, постанову суду скасувати, виходячи з наступних підстав.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були прийняти зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» у відповідності до яких надання в оренду земельних ділянок, що знаходяться у державній та комунальній власності здійснюється на конкурентних засадах за результатами аукціонів.
4 червня 2008 року набув чинності ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI, яким були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» щодо набуття права оренди землі аналогічні тим, про які йшла мова у Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07. № 107-VI. Вказаним Законом передбачено, що він набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з 22.05.08 - з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10 -рп/2008.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 № 509-VI, були внесені зміни до законодавства регулюючого земельні відносини. Окремі положення зазначеного Закону набрали чинності з моменту його опублікування, а саме з 14.10.2008 року.
За частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Порядок проведення земельних торгів передбачено Главою 21 Земельного кодексу України. Пунктом 1 розділу X «Перехідних положень» передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
У позовних вимогах зазначається лише про відповідні дозволи та узгодження органів державної влади та місцевого самоврядування, але рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки у позивача відсутні.
Таким чином, Донецька міська рада може визнати право набуття в оренду земельної ділянки позивачем тільки за результатами проведення земельних торгів,передбачених ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. До заяви додаються певні документи і відповідний орган згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Після отримання висновків цих органів про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову. Згідно з положеннями ст.123 Земельного кодексу України, розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Тільки після виконання всіх означених дій орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду, або про відмову у наданні земельної ділянки в оренду, або про залишення клопотання без розгляду.
Таким чином, законодавством передбачена певна процедура, яка передує набуттю земельної ділянки у оренду. Позивач отримав лише декілька позитивних висновків про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), що не є достатньою підставою навіть для отримання рішення про погодження місця розташування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не враховуючи необхідність наявності такого рішення для отримання рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки.
За приписами статей 13 і 41 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Згідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначеним цим кодексом.
Розділом 4 «Набуття і реалізація права на землю» Земельного кодексу України встановлені підстави та порядок надання земельних ділянок в користування, а також межі компетенції державних органів щодо прийняття з цього приводу рішень.
Частинами 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України, у тому числі у редакціях, що діяли до 01.01.2008 року, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зобов'язання цього органу надати в користування земельну ділянку за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту. Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення земельних ділянок.
Таким чином, передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, то є його виключною компетенцією, відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та за проектом відведення. Як вбачається із позовної заяви, відповідачем не приймалось рішень щодо надання позивачеві земельної ділянки в оренду, проект її відведення не затверджувався і, відповідно, позивачем не набуто права її оренди у спосіб та у порядку, передбаченим законодавством України. Відповідачем не приймалось також і рішення про відмову в наданні в оренду земельної ділянки.
При прийняти постанови суд першої інстанції не врахував, що розгляд та затвердження землевпорядної документації є частиною землевпорядного процесу. Саме на цих стадіях відбувається їх попередній розгляд, погодження та затвердження. Коло суб'єктів, яким надається право розглядати та затверджувати землевпорядну документацією складається у тому числі із органів місцевого самоврядування. Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу затвердити проект відведення земельної ділянки є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності.
Судова колегія вважає, що рішення першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і повинно бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.
Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційні скарги прокурора Ворошиловського району м. Донецька та Донецької міської ради на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2008 року по справі № 2-а-420/08/0508 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтерстар5» до Донецької міської ради про визнання дій незаконними та про усунення перешкод в оформленні документів для укладення договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2008 року по справі № 2-а-420/08/0508 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтерстар5» до Донецької міської ради про визнання дій незаконними та про усунення перешкод в оформленні документів для укладення договору оренди земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.
Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 15 червня 2011 року, повний текст буде виготовлений 20 червня 2011 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
ОСОБА_3