Головуючий у 1 інстанції - Сараєв І.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
12 квітня 2011 року справа №2а-3251/10/0541 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.06.2010 року з урахування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з урахуванням фактично сплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, у тому числі, положення пункту 35 розділу 2 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому при вирішенні цього питання слід керуватись постановою КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що і було зроблено відповідачем.
Позивачем також, подано апеляційну скаргу, в якій ОСОБА_2 просить змінити постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2010 року, посилаючись на те, що в резолютивній частині постанови, суд першої інстанції при правильному по суті вирішенні справи посилається лише на норму ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і не враховує норму ст.ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що останні необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, із застосуванням показник заробітної плати (доходу), що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто 2009 рік. Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 10.06.2010 року про перерахунок пенсії у відповідності до вимог вищезазначеного закону. Рішенням відповідача позивачу було повідомлено, що до законодавчого врегулювання питання відносно показника середньої заробітної плати для проведення перерахунків застосовується заробітна плата за 2007 рік - 1197, 91 грн.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV в редакції станом на 9 липня 2007 року.
Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, Законом, враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.
Далі, сам термін «перерахунок пенсії» за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього Закону, зокрема, при її призначенні.
Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV на частину 1 якої є посилання в частині 4 ст. 42 цього Закону.
Відповідно до її положень, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії (як за певний місяць конкретного року, так і в цілому за календарний рік) затверджуються Пенсійним фондом України.
Слід зазначити також, що саме ці показники управління Пенсійного фонду України на місцях фактично застосовують при призначенні пенсій (при цьому беручи до уваги його розмір саме за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії), а також при визначенні коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, за формулою, яка також наведена в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV.
Взагалі, при зверненні працюючих пенсіонерів до управлінь Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, останніми визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 40 цього Закону.
Винятком є лише застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу.
Відповідачем з посиланням на сумісний лист Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.09 № 20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.09 № 4096/02/01 (далі - лист від 11.03.09), застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, незважаючи на звернення пенсіонера за перерахунком пенсії в 2010 році.
Проте, це суперечить положенням частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Стосовно розбіжностей у найменуванні показника середньої заробітної плати («працівників, зайнятих у галузях економіки України», що міститься в тексті частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, і «на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії», що затверджується Пенсійним фондом України), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Фактично Законом № 107-VІ (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.
Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV Законом № 107-VІ, визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684.
В зв'язку з прийняттям Закону № 107-VІ та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV, зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3, та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 147/14838.
В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837, було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Зазначені положення пункту 11 постанови № 530, яка набрала чинності 22 травня 2008 року, є чинними, не суперечать відповідним положенням Закону № 1058-IV (їх загальному змісту і сутності), тому їх також слід застосовувати до спірних правовідносин.
Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій. Вибірковість в цьому питанні відповідача, що зазначено і в листі від 11.03.09 (застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення, для призначення пенсії і незастосування його для перерахунку), не відповідає принципу верховенства права та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Взагалі, позиція органу Пенсійного фонду щодо відсутності з 2008 року показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки ставить під сумнів можливість реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення.
Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з застосуванням показника заробітної плати за 2009 рік.
Стосовно апеляційних вимог позивача, колегія суддів зазначає, що не зазначення в резолютивній частині постанови відповідних норм, не є підставою для зміни судового рішення, оскільки в мотивувальній частині достатньо вмотивовано рішення суду. Крім того, при складності виконання даного рішення, відповідач має право звернутися до суду за роз'ясненням судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 24, 195, 198, 200, 205, 206, 21, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні постанови суду, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. ОСОБА_3 ОСОБА_4 Гімон