Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
30 липня 2010 року справа №2а-10258/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Сухарька М.Г.,
суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі судового засідання Чаплигіні П.
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - покинули зал судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-10258/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання недійсною та скасування вимоги зі сплати страхових внесків та пені, -
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання недійсною та скасування вимоги зі сплати страхових внесків та пені.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області від 06.04.2010 року №Ю133 про спонукання сплатити недоїмку зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: Закон України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про оплату праці».
Представники позивача покинули зал судового засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.04.2010 року відповідачем була сформована та надіслана на адресу позивача вимога про сплату боргу № Ю-133 на суму 840881,58 грн., до якої увійшла сума недоїмки 775726,95 грн., фінансова санкція (штраф) у сумі 29773,97, а також пеня у сумі 35380,66 грн.
На підставі п. 6 ч. 2 ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.
Відповідно до пп.5.1.1. Інструкції 21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.03., зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.04. за № 64/8663, обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Згідно з пп.5.1.3. цієї Інструкції страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Як встановлено пп.5.1.4. Інструкції 21-1, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до пп.5.1.5., 5.1.6. Інструкції 21-1, у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків,
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі ви заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазнач сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внеск пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від вип. заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно з вимогами пп.8.2. Інструкції, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до п.8.4.Інструкції 21-1 протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
Колегією суддів не приймаються посилання позивача на норми Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тому відносно норм Закону України «Про оплату праці» норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальними, що регулюють правовідносини по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому в спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином, наявність заборгованості позивача із заробітної плати перед своїми працівниками не звільняє позивача від обов'язку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-10258/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання недійсною та скасування вимоги зі сплати страхових внесків та пені - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання недійсною та скасування вимоги зі сплати страхових внесків та пені - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 30 липня 2010 року, в повному обсязі складена 30 липня 2010 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
ОСОБА_4