30 вересня 2015 рокусправа № 804/19831/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі № 804/19831/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом", про стягнення заборгованості у сумі 52452,77 грн., -
встановив:
У грудні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом", в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року у розмірі 52452,77грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року позов Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" про стягнення заборгованості у сумі 52452,77 грн. - задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року у розмірі 52452,77 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" подало до суду апеляційну скаргу, відповідно до якої просило постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, у якій в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди у відношенні групи працівників, які перелічені в п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788), що отримали право на пенсії до 01.01.2004р. - роботодавці не повинні сплачувати витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, тому дана норма діє і після вступу в законну силу Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Крім того, Законом № 1058 не визначено порядок примусового стягнення заборгованості із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в тому числі шляхом звернення до суду.(а.с.138-139)
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфом" (код ЄДРПОУ 13457623) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на підставі п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, було призначено та виплачувались пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1), що підтверджується наданими позивачем копіями трудових книжок, копіями довідок уточнюючих особливий характер робот чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії; копіями довідок розрахунку стажу; копіями довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копіями протоколів та розпоряджень про призначення пільгової пенсії (а.с.43-57; 63-103.)
А працівнику відповідача ОСОБА_12 на підставі п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, було призначено та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах (робота за Списком №2), що також підтверджується наданими позивачем копією протоколу про призначення пільгової пенсії з розрахунком пільгового стажу; довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; (а.с.104-106).
При цьому, органом Пенсійного фонду були сформовані та направлені відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаним особам за 2014 рік, та повторні розрахунки у зв'язку із зміною розміру пільгової пенсії, зокрема, за жовтень 2014 року, вересень 2014 року, липень 2014 року, червень 2014 року (а.с.9-21; 126-127; 129).
Згідно наданої позивачем довідки про суми, нараховані для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.06.2014р. по 31.10.2014р. складає 46679,22грн.
Задовольняючи позовні вимоги Управління, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством закріплений обов'язок підприємства відшкодовувати органам ПФУ витрати на виплату і доставку останнім пільгових пенсій, призначених за Списками № 1 та № 2.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б"-"з" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту "а" та «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є законним та обгрунтованим.
Вказаний висновок судовою колегією здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду України викладеної, зокрема, у постановах від 25 вересня 2012 року (справа № 21-251а12 та справа № 21-293а12), яка відповідно до вимог ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 2442 КАС України повинна враховуватись судами при застосуванні правових норм в аналогічних правовідносинах.
Крім того, безпідставними є посилання заявника апеляційної скарги на те, що відсутнє законодавчо визначене право пенсійного органу на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі № 804/19831/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко