Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
30 червня 2010 року справа №2а-1189/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.,
суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
при секретарі Васильєві Є.С.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2-за довір.
представника Стаханівської ОДПІ: ОСОБА_3 - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Стаханівської об»єднаної державної податкової інспекції м. Стаханова Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року по справі № 2а-1189/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, Стаханівської об»єднаної державної податкової інспекції м. Стаханова Луганської області
за участю Прокуратури м. Луганська
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2008 року в сумі 613 900, 00 грн., -
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, Стаханівської об»єднаної державної податкової інспекції м. Стаханова Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2008 року в сумі 613 900, 00 грн.
Просив визнати протиправною бездіяльність Стаханівської об»єднаної державної податкової інспекції м. Стаханова Луганської області щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про суми відшкодування ВАТ «СВЗ» податку на додану вартість за березень 2008 року; стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «СВЗ» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2008 року в сумі 613 900,00 грн.; зобов»язати СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську надати суду довідку щодо залишку невідшкодованого податку на додану вартість ВАТ «СВЗ» за звітний період (березень 2008 року) за формою, установленою додатком № 1 до Порядку, який затверджений наказом Державного казначейства України, ДПА України від 27.04.04 р. № 82/245.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року адміністративний позов задоволені повністю. Визнана протиправною бездіяльність Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість відкритому акціонерному товариству „Стахановський вагонобудівний завод". Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод" (ідентифікаційний код 00210890, місцезнаходження: 94018, Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, буд. 67) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2008 року в сумі 613900,00 грн. (шістсот тринадцять тисяч дев'ятсот гривень нуль копійок). Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод" (ідентифікаційний код 00210890, місцезнаходження: 94018, Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, буд. 67) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачами: Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Стаханівською об»єднаною державною податковою інспекцією м. Стаханова Луганської області подані апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг відповідачі зазначають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.7 ч.1 ст.3, ч.2 ст. 99, ч.2 ст. 53,ст.159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи та питання.
Апелянти вказують на: неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську за податковий період - березень 2008 року не здійснювала владних управлінських функцій щодо ВАТ «СВЗ», не була зобов»язана надати висновок про відшкодування ПДВ до органів державного казначейства, відповідно абз. 2 пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону 168, і тому, ні яким чином не порушувала права платника ПДВ, який на той час мав взаємовідносини з іншим суб»єктом владних повноважень.
Апелянт, Стаханівська ОДПІ, зазначає, що суд першої інстанції вирішуючи питання про стягнення сум ПДВ з Державного бюджету України, не дослідив правильність формування платником суми від»ємного значення ПДВ, заявленого до відшкодування, як різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов»язань звітного податкового періоду, зокрема для висновку про наявність права на податковий кредит у заявленій сумі суд повинен був посилатися на документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, а саме на договори, податкові накладні, акти прийому - передачі, платіжні доручення, які свідчать про сплату податку у ціні товару.
Апелянти вважають, що позивачем було порушено строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_4 учасники процесу у судове засідання не з»явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач є платником податку на додану вартість.
На виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, відкритим акціонерним товариством „Стахановський вагонобудівний завод" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2008 року, що зареєстрована у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області 21 квітня 2008 року за № 9141.
Відповідно до рядку 25 та 25.1 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 34651078,00 грн., та додана заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області проведена позапланова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2008 року.
Довідкою Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 15 травня 2008 року № 368/23-00210890 за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2008 року підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 24363173,00 грн., на момент закінчення довідки про результати перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року на суму 10287905,00 грн., що пов'язано з не дослідженням ланцюга постачання до виробника (імпортера) товарів, які були придбані у основних постачальників у лютому 2008 року. Суму бюджетного відшкодування буде підтверджено за результатами отриманих відповідей.
Як вбачається з матеріалів справи, фактична сплата позивачем -отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару, (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту підтверджено.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області під час судового розгляду справи не посилались в обґрунтування своїх заперечень проти позову та не доводили суду, що угоди, укладені позивачем з ТОВ „ОСОБА_4 Груп", ТОВ „Вілінгтон", ТОВ „Агро-Дельта" мають фіктивний характер та є безтоварними і що метою платника податку було протиправне одержання доходу за рахунок відшкодування податку на додану вартість, що, в свою чергу, виключало би можливість бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.
Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг) та цим Законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів, у зв'язку з чим Головне управління Державного казначейства України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.
Як вбачається з довідки відповідача про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості відкритого акціонерного товариства „Стахановський вагонобудівний завод", код 00210890, станом на 26 лютого 2010 року залишок бюджетної заборгованості за звітний період - березень 2008 року, становить 613900,00 грн. основної заборгованості.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості та законності вимог позивача, оскільки позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області повинна була надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Крім того, стосовно посилання апелянтів на порушення позивачем строків звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про не пропущення Відкритим акціонерним товариством «Стахановський вагонобудівний завод» таких строків, оскільки строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість визначається на підставі норм статей п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить 1095 днів, наступних за днем отримання права на таке відшкодування
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Стаханівської об»єднаної державної податкової інспекції м. Стаханова Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року по справі № 2а-1189/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, Стаханівської об»єднаної державної податкової інспекції м. Стаханова Луганської області, за участю Прокуратури м. Луганська про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2008 року в сумі 613 900, 00 грн. - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 30 червня 2010 року, в повному обсязі складена 02 липня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Білак С.В.
Судді: Сухарьок М.Г.
ОСОБА_5