24 вересня 2015 рокусправа № 209/2811/14-а(2-а/209/102/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
за участю:
відповідача: ОСОБА_1,
представника позивача: Білоус Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року у справі № 209/2811/14-а за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів, -
Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради ( далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з останнього надмірно виплачені кошти у розмірі 2172.90 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 працевлаштувався на роботу з 31.05.2013 року, а саме в період отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги та не повідомив про це управління праці та соціального захисту населення.
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року адміністративний позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Позивача суму в розмірі 2172.90 грн.
ОСОБА_1, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року скасувати в частині стягнення суми у розмірі 1229.00 грн.
Також заявник апеляційної скарги зазначив, що вимоги Позивача стосовно стягнення незаконно отриманої соціальної допомоги в даному випадку є обґрунтованими за період з 01.06.2013 року по січень 2014 року, тобто в сумі 931.80 грн.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.10.2011 року управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради було призначено ОСОБА_1 виплату компенсації за надання соціальних послуг, а саме за утримання його матері ОСОБА_3 починаючи з 13.10.2011 року довічно.
19.02.2014 року посадовими особами Позивача була проведена перевірка повноти та достовірності інформації про доходи, що надається заявником для призначення соціальної допомоги, на підставі якої був складений акт №11.
За результатами перевірки було встановлено, що Відповідачем не було попереджено управління про вихід на роботу до ПАТ «Дніпровський меткомбінат» з 31.05.2013 року, що підтверджується листом №023-268 від 14.02.2014 року.
На підставі зазначених фактів, Позивач дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених коштів за період з липня 2012 року по січень 2014 року у розмірі 2172.90 грн.
Правомірність стягнення надмірно виплачених коштів у розмірі 2172.90 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення коштів у сумі 2172.90 грн. є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем.
Положеннями вказаної статті також визначено, що суб'єкти, що надають соціальні послуги - це підприємства, установи, організації та заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги.
Відповідно до п.1 Порядку призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надаються соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 року, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Згідно з п.11 Порядку, виплата компенсації провадиться щомісяця до 1 числа місяця, що настає за тим, в якому фізична особа надавала соціальні послуги, і триває до дня припинення їх надання. Компенсація виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку або через установи уповноважених банків за письмовою заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
Приписами п.15 Порядку передбачено, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин.
Якщо фізична особа не повернула добровільно надмірно виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначив компенсацію.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що на отримання компенсації за надання соціальних послуг мають право фізичні особи, які постійно надають соціальні послуги та є непрацюючими. Так, до обов'язків особи, яка надає соціальні послуги зокрема відноситься інформування структурних підрозділів з питань соціального захисту населення що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 починаючи з жовтня 2011 року була призначена компенсація за надання соціальних послуг, яка виплачувалася йому щомісячно.
Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 31.05.2013 року Позивач був прийнятий до ПАТ «Дніпровський меткомбінат» на посаду слюсаря-ремонтника 5 разряду.
Отже, починаючи з 31.05.2013 року ОСОБА_1 втратив статус непрацюючого, що в свою чергу є підставою для зупинення виплат компенсації як особі, що надає соціальні послуги та безпідставність їх отримання починаючи з 01.06.2013 року.
При цьому, як вбачається з довідки про отримання допомоги від 24.04.2014 року №07/1216, компенсація за надання соціальних послуг, яка у загальному розмірі становить 2172.90 грн., виплачувалась Позивачу щомісячно у період з липня 2012 року по січень 2014 року, що в свою чергу свідчить про наявність переплат за період з червня 2013 року по січень 2014 року.
Приписами п.15 Порядку встановлено, що у разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації. Якщо одержувачем компенсації приховано або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення компенсації та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради:визначає обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення;повідомляє отримувачу компенсаційної виплати про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.
Отже, виходячи із зазначених правових норм та встановлених обставин справи, поверненню до управління праці та соціального захисту населення підлягають надмірно сплачені кошти, які були отриманні ОСОБА_1 після втрати ним статусу непрацюючого, тобто у період з червня 2013 року по січень 2014 року, сума яких становить (114,70+114,70+114.70+114,70+114.70+114.70+121.80+121.80=931.80 грн.)., що в свою чергу свідчить про безпідставність висновків Позивача про необхідність стягнення таких виплат за весь період їх отримання
Таким чином, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості повного задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року є необгурнтованою та такою, що підлягає частковому скасуванню.
Керуючисьч.3 ст.160, ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року у справі № 209/2811/14-а - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів у сумі 1229.00 грн.
В іншій частині Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко