Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
23 липня 2010 року справа №2а-8318/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Сухарька М.Г.,
суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі Васильєві Є.С.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довір.
представника відповідача: ОСОБА_4 - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці Державної митної служби
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року
у справі № 2а-8318/10/0570
за позовом Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод»
до Східної митниці Державної митної служби
про визнання недійсним податкового повідомлення від 29.03.2010 року № 12,-
Позивач, закрите акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» звернувся до суду із адміністративним позовом до Східної митниці Державної митної служби про визнання недійсним податкового повідомлення від 29.03.2010 року № 12.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Внаслідок чого скасоване податкове повідомлення форми «Р» № 12 від 29.03.2010 року Східної митниці, виписане Закритому акціонерному товариству «Донецьксталь» - металургійний завод» на суму ПДВ 529 371,26 грн. та штрафні санкції 26 468,56 грн.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 2, 4, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 312, 313 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», ст.ст. 2, 4, Бюджетного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», Конституцію України, наказ ДМСУ від 31.01.2004 № 68, наказ ДМСУ від 09.07.1997 № 307, наказ ДМСУ №667 від 07.08.2007, ПКМУ від 09.06.1997 № 547.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду І інстанції без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, згідно контракту на постачання обладнання й виконання робіт від 01.11.2007 року № БК - 10945/МВ - 421-2007-183 укладеного між ЗАТ «Донецьксталь» -металургійний завод» Україна та ВАТ «Криогенмаш» Російська Федерація, передбачено постачання обладнання та виконання робіт з розроблення проектної й технічної документації, надання послуг з монтажу, запуску обладнання, навчання персоналу.
02.12.2008 року ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» за вантажною митною декларацією № 700000005/8/154442 задекларував проектну документацію у вигляді брошур: Етап № 2 «Завдання на коробку будівлі»; Етап № 3 «ОСОБА_4 завдань на фундаменти під основне технологічне обладнання». Митна вартість товарів визначена у сумі 360,19 грн.
Згідно декларації № 700000005/9/1867 від 04.03.2009 року у митному відношенні оформлено технічна документація до комплектного об'єкту: «Устаткування повітря роздільної установки КдА 25/25»; Етап № 5 «Випуск робочого проекту у повному обсязі» та Етап № 4 «Затверджуючи частина робочого проекту». Митна вартість товарів: виконання Етапу № 5 «Випуск робочого проекту у повному обсязі» визначена у сумі -1457,03 грн.; виконання Етапу № 4 «Затверджуюча частина робочого проекту» визначена у сумі-582,81 грн.
На підставі наказу № 615 «Про проведення камеральної перевірки» Східною митницею було проведено камеральну перевірку позивача, щодо дотримання вимог митного та податкового законодавства України під час переміщення проектної та технічної документації через митну територію України в ході виконання зовнішньоекономічного контракту № ДК - 1094/МВ - 421-2007-183 від 01.11.2007 року, в ході якої складено акт № 1-К/10/700000000/НОМЕР_1 від 24.03.2010 року.
За результатами перевірки відповідачем було винесено рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000140/3 та № 700000006/2010/000141/3 від 18.02.2010 року, а також винесено податкове повідомлення форми «Р» № 12 від 29.03.2010 року, яким донараховано позивачу ПДВ у сумі -529 371,26 грн. на підставі п.п. «в» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку із виявленими порушеннями п. 39 статті 1, статті 267 Митного кодексу України, статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», пункту 3.1.2 та статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», положень Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 року № 307 в редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 року №933.
Відповідно до п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, пропуск товарів: транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахування заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї самої статті, зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Відповідно до п. 39 ст. 1 Митного кодексу України, товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
Поняття товар відповідно до ст. 1 вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначене як будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Відповідно до ст. 1 п. 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка послуг це - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
З огляду на наведене, розробка проектної та технічної документації є поставкою послуг.
Відповідно до п. 3.1. ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту згідно з положеннями глав 29-30 Митного кодексу України.
Відповідно до п. «а» п. 6.5 статті 6 цього ж Закону, місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку. У разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва. За відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента. За відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.
Зазначені положення містяться також у підпункті «г» пункту 10.1 статті 10 цього ж Закону, а саме: зазначено, що при наданні послуг нерезидентом, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є постійне представництво такого нерезидента, а при відсутності такого-особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.
Пункт 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Таким чином, визначенням об'єкта оподаткування та бази оподаткування ПДВ, щодо операцій з надання послуг нерезидентами чи отриманні їх від нерезидента є визначення місця їх фактичної поставки.
ВАТ «Криогенмаш» є резидентом Російської Федерації. Вся проектна та технічна документація до обладнання розроблялася ВАТ «Криогенмаш» на території Російської Федерації, тобто за межами митної території України.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції з надання послуг (розробка проектної та технічної документації), не можуть визначатися як об'єкт оподаткування ПДВ, а отже ЗАТ «Донецьксталь» - металургійций завод» правомірно не було включено до митної декларації вартість проектних робіт.
Колегія суддів вважає що відповідачем не доведена правомірність свого рішення, а матеріали справи свідчать про неправомірність його винесення.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Східної митниці Державної митної служби - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-8318/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Східної митниці Державної митної служби про визнання недійсним податкового повідомлення від 29.03.2010 року № 12 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 23 липня 2010 року, в повному обсязі складена 26 липня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
ОСОБА_5