Суддя-доповідач - Білак С.В.
Головуючий у 1 інстанції - Юрков Е.О.
"16" вересня 2015 р.справа № 804/6706/15
Приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/6706/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року, зобов'язати вважати податкову декларацію ТОВ "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 17.12.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2014 року засобами поштового зв'язку було направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, яка 17.12.2014 року була отримана податковим органом. 17.12.2014 року відповідач направив лист про те, що подана податкова звітність не вважається податковою декларацією у зв'язку із заповненням з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України та лише 14.04.2015 року було направлено на адресу позивача Акт про результати камеральної перевірки даних, де було зазначено про ненадання податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Позивач вважає, що подана декларація відповідає вимогам Податкового кодексу України, у зв'язку із чим дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року є протиправними.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію ТОВ "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 17.12.2014 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ВЄЛЄС-МК" (код за ЄДРПОУ 38753952) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. сплачені ТОВ "ВЄЛЄС-МК" згідно платіжного доручення № 223 від 21.05.2015р.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку з тим, що подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: не зазначений обов'язковий достовірний реквізит, тобто обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків» не містить достовірної (повної) інформації.
Перевіркою відповідностей місцезнаходження позивача встановлено, що підприємство за зазначеною у декларації та за зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою не знаходиться, про що свідчить довідка податкової міліції.
Отже, надіслана ТОВ "ВЄЛЄС-МК" поштою податкова звітність з податку на додану вартість за листопад 2014 року не вважається податковою, про що підприємство було повідомлено листом.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" зареєстровано як юридична особа, з 01.10.2013 року є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в органах податкової служби - Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
16.12.2014 року ТОВ "ВЄЛЄС-МК" було надіслано на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року разом із додатками, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією.
17.12.2014 року представником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було отримано вказану податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено лист "Про те, що звітність не вважається податковою декларацією" № 44466/10/04-63-15-01-19 від 17.12.2014р., яким вказано, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно із пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Кодексу, такий територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Отже, у разі відмови у прийнятті податкової звітності територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.
Згідно з положеннями пункту 48.1, пункту 48.3, пунктів 48.4, 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків; - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: - відмітка про звітування за спеціальним режимом; - код виду економічної діяльності (КВЕД); - код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року містить всі необхідні реквізити передбачені пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що причиною не прийняття податкової звітності позивача стало те, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що свідчить довідка податкової міліції.
Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
В матеріалах справи міститься договір оренди нежитлового приміщення № 28-13 від 01.08.2013 року (а.с.6), відповідно до якого ТОВ "ВЄЛЄС-МК" орендує у ВАТ НВП "Орбіта" нежитлове приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.11.
Згідно з частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон України № 755) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Між тим, слід зазначити, що згідно статті 19 Закону України № 755 у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (755 IV). Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.19-ОПП (додаток 25).
Таким чином, єдиним доказом відсутності платника податків за юридичною адресою є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі.
Доказів направлення на адресу ТОВ "ВЄЛЄС-МК" повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу відповідачем не надано.
В свою чергу, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18) місцезнаходження юридичної особи ТОВ "ВЄЛЄС-МК": 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.11
Доказів наявності запису про відсутність юридичної особи - ТОВ "ВЄЛЄС-МК" за її місцезнаходженням станом на 17.12.2014 року відповідачем не надано.
За наведених обставин, подана ТОВ "ВЄЛЄС-МК" податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року оформлена у відповідності до вимог Податкового кодексу України та в ній наявні всі реквізити визначені п.48.3. та п.48.4. ст.48 Податкового кодексу України, а тому суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про протиправність дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Крім того, всупереч приписам Податкового кодексу України у листі "Про те, що звітність не вважається податковою декларацією" № 44466/10/04-63-15-01-19 від 17.12.2014 року не зазначено конкретні порушення, або ж які саме недоліки містить податкова звітність.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
З огляду на викладене суд першої інстанції вірно зобов'язав Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за листопад 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 17.12.2014 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/6706/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А. Шальєва