"03" вересня 2015 р.справа № 2а-7278/11(6-а/320/17/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області
на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2015 р. у справі № 2а-7278/11(6-а/320/17/15)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2015 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання та просить відмовити заявнику у задоволенні його заяви.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно ч.2 ст.261 КАС України, заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 5 квітня 2011 року по справі №2а-9301/10 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги задоволено частково. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року було скасовано постанову Мелітопольського міськрайонного суду від 5 квітня 2011 року, а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Управління ДВС ГУ юстиції у Запорізькій області при пред'явленні до виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року було відмовлено, оскільки Міністрів України 03.09.2014 року було прийнято постанову №440, якою до виконання подаються документи за рішенням суду про стягнення коштів, що набрали законної сили, які видані або ухвалені до 01.01.2013 року, тоді як постанова суду була винесена 22.02.2013 року та не підпадає під дію ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Враховуючи положення ст. 3 Закон України "Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Виконання судових рішень проводиться з наступного дня після набрання рішенням законної сили (п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»).
Оскільки з незалежних від позивача причин на момент видачі виконавчого листа строк його пред'явлення до виконання вже сплив, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спірного питання.
Відповідно до ч.4 ст.261 КАС України, ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.
За таких обставин, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2015 р. у справі № 2а-7278/11(6-а/320/17/15) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак