08 вересня 2015 рокусправа № 804/14212/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» про зняття арешту з майна, яке перебуває у податковій заставі, -
29 жовтня 2013 року Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до суду до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просила зняти арешт з майна, яке належить Комунальному підприємству «Жовтоводськтепломережа», що перебуває у податковій заставі та погодженого для продажу в рахунок погашення податкової заборгованості рішенням Жовтоводської міської ради від 20 лютого 2013 року №1097-32/VI.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не зверталась до суду з позовними вимогами про виключення частини майна, яке знаходиться у податковій заставі, з акту опису та арешту, а тому позивачем фактично обраний неналежний спосіб захисту своїх прав.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги, її заявник посилається на черговість реєстрації обтяжень податковим органом та відділом державної виконавчої служби, відповідно до публічні обтяження, зокрема, у вигляді податкової застави, мають пріоритет над іншими обтяженнями. Крім того, посилається на Рішення Жовтоводської міської ради від 20 лютого 2013 року №1097-32VI яким погоджено перелік об'єктів КП «Жовтоводськтепломережа», які знаходяться у податковій заставі, не задіяних в виробництві для реалізації в рахунок погашення податкової заборгованості підприємства та на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, якою надано дозвіл податковому органу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків КП «Жовтоводськтепломережа», що перебуває у податковій заставі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити з викладених у ній підстав, скасувати рішення суду та направити на новий розгляд. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні її вимог та залишити без змін рішення суду.
Представник третьої особи підтримав позицію відповідача та також просив залишити без змін рішення суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заборгованість Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» перед бюджетом по сплаті податкових зобов'язань станом на 06.03.2013 року становить 4 076 384,60 грн. Починаючи з 2002 року у провадженні ВДВС Жовтоводського МУЮ та у Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області перебували зведені виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів різної юрисдикції відносно відповідача. Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області зведене виконавче провадження, що перебувало на виконанні ВДВС Жовтоводського МУЮ було передано до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ. Таким чином, на даний час у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження відносно боржника КП «Жовтоводськтепломережа» про стягнення заборгованості на загальну суму 13 882 495 грн. 06 коп. та виконавчого збору у розмірі 1 457 313 грн. 76 коп.
Постановами ВДВС Жовтоводського МУЮ від 02.01.2013 року та 03.01.2013 року для забезпечення виконання вимог стягувачів по зведеному виконавчому провадженню В-7-48/02 від 23.05.2003 року було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та з Державного реєстру прав на нерухоме майно. 04 квітня 2013 року головним державним виконавцем Дрижирук О.О. та старшим державним виконавцем Сивокозовим О.М. проведено опис майна КП «Жовтоводськтепломережа».
В той же час, в провадженні відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області перебуває наказ Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2-а-1834/08 щодо стягнення з КП «Жовтоводськтепломережа» на користь Жовтоводської ОДПІ (правонаступником якої є Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області) податкового боргу. Зазначене виконавче провадження входить до складу зведеного виконавчого провадження відносно боржника КП «Жовтоводськтепломережа» для забезпечення виконання якого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ було проведено арешт та опис майна боржника.
Рішенням Жовтоводської міської ради VI скликання від 20.02.2013р. за № 1097-32/VI погоджено перелік об'єктів КП «Жовтоводськтепломережа» для продажу в рахунок погашення податкової заборгованості, які можуть бути реалізовані Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією та виведено зі складу цілісного майнового комплексу боржника такі об'єкти: службовий корпус (інв. №00026700), будівля підкачуваної теплофікаційної насосної станції (інв. №3556300), підкачувальна насосна станція (інв. №8484500), склад шиферний (інв. №9340300).
Відповідно до матеріалів справи встановлено факт надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу КП «Жовтоводськтепломережа» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі з урахуванням рішення Жовтоводської міської ради від 20.02.2013р. за № 1097-32/VI.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року по справі №804/4039/13-а адміністративний позов Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено в повному обсязі та надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
З метою зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі, позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з листом від 19 серпня 2013 року №110/9/19-037.
Листом від 19 серпня 2013 року відповідач повідомив Верхньодніпровську об'єданану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про відсутність підстав для зняття арешту з майна, та роз'яснено право на звернення до суду із відповідним позовом.
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;
Згідно зі статтею 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктом 90.1 статті 90 Податкового кодексу України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має, зокрема, право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 52 Закону, частиною першою якої передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частиною 4 статті 54 цього Закону визначено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом (ч. 7 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як вбачається з матеріалів справи, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на адресу позивача було направлено лист від 19.09.2013, яким повідомлено про наявність зведеного виконавчого провадження № 48/02 від 23 травня 2003 року та здійснення державним виконавцем опису та арешту майна КП «Жовтоводськтепломережа».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон покладає на державну виконавчу службу обов'язок по примусовому виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб) у разі невиконання їх боржником у добровільному порядку, який реалізується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно боржника та звернення на нього стягнення для погашення заборгованості, а тому колегія суддів доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не зверталась до суду з позовними вимогами про виключення частини майна, яке знаходиться у податковій заставі, з акту опису та арешту.
Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки чинним законодавством не передбачено права податкового органу звертатись до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта владних повноважень зняти арешт з майна боржника.
Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, а тому рішення суду першої підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
В повному обсязі ухвала складена 11 вересня 2015 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова