"09" вересня 2015 р.справа № 808/1347/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 808/1347/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 122 381, 35 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим у відповідача за період з грудня 2014 року до лютий 2015 року включно утворилася заборгованість в розмірі 122 381, 35 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позов задоволений повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покриваються підприємствами пропорційно стажу роботи працівників на усіх підприємствах, при цьому судом не перевірено правильність розрахунків відшкодування фактичних витрат, з урахуванням вказаного.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що колишнім працівникам ПАТ "Український графіт" пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачу за період з грудня 2014 року до лютого 2015 року включно нараховано 122 381, 35 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що діючим законодавством закріплений обов'язок підприємства відшкодовувати органам ПФУ витрати на виплату і доставку останнім пільгових пенсій, призначених за списками № 1.
При віришенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції на час призначення пенсії вказаним вище особам передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) підприємства і організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та ін. корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, мають здійснюватись відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 та п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунки складені позивачем відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам підприємства позивачем визначено з дотриманням вимог Закону № 1058 та Інструкції.
Щодо доводів апеляційної скарги про непропорційний розподіл стажу роботи на підприємствах суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.
Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної пенсіонерам, зазначеним у позові. (а.с. 11-15).
При цьому з вказаного розрахунку вбачається, що він здійснений саме у відповідності до вимог Інструкції і щодо кожного пенсіонера зазначено частку виплаченої пенсії у відсотковому виразі, яку повинен сплачувати відповідач.
Щодо доводів апеляційної скарги про відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають відповідний стаж роботи до 01.01.1992, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Із змісту ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 вказаний Закон введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992 року.
Згідно з п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах» і «Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах», затверджені постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 р.
При цьому, згідно з п. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92.
З наведеного вбачається, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначені лише ті пенсіонери, пенсії яким призначено відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, висновок суду першої інстанції про обов'язок ПАТ «Український графіт» відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним відповідно до Інструкції призначені працівникам відповідача за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 808/1347/15 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко