"24" березня 2015 р.справа № 188/16/15-а(2-а/188/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною , -
12 січня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - відповідач), де просила:
- визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо ненадання відповіді на звернення у встановлений ст. 20 Закону України «Перо звернення громадян» строк і не вирішення порушеного в ній питання про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з дня звернення за її призначенням 06.05.2013 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років;
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 травня 2013 року до 01 липня 2014 року в розмірі 130 грн. на місяць;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 06 травня 2013 року до 01 липня 2014 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року адміністративний позов задоволено частково; визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до років, встановлено законом. В частині позовних вимог щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.05.2013 року по 12.07.2014 року відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року в частині відмови у позовних вимогах щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.05.2013 року по 12.07.2014 року та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), батьком якого є зять ОСОБА_3, а матір'ю її донька ОСОБА_4, якій після укладення шлюбу 28.07.2012 року присвоєне прізвище чоловіка ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до довідки №46 від 15.04.2013 року інженерно-виробничого підприємства «Спецтехстрой» після закінчення відпустки по вагітності і народженню дитини 08.04.2013 року ОСОБА_5 приступила до виконання службових обов'язків за місцем роботи і не оформляла відпустку по догляду за дитиною (а.с.9).
Відпустка по догляду за дитиною була оформлена на ОСОБА_1, як бабусю дитини.
06.05.2013 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, прийнявши документи, представник відповідача повідомив про необхідність надання довідки про склад сімї матері дитини.
03.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою вдруге про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з дня звернення за її призначенням 06.05.2013 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до повідомлення №1329 від 05.06.2014 року ОСОБА_1 призначена допомога по догляду за дитиною до трьох років непрацюючим жінкам з 13.05.2013 року по 14.02.2016 року в розмірі 130 грн. на місяць.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.
Згідно з повідомленням від 05.06.2014 року №1329 відповідачем призначена допомога по догляду за дитиною до трьох років непрацюючим жінкам за період з 13.05.2013 року по 14.12.2016 року у розмірі 130 грн., відповідно до ст. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п.22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, якими передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі по тексту - Закон № 107) правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-XII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107 були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40 - 44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновлено дію вищезазначених положень Закону № 2240-III, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-XII.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі по тексту - Закон № 2154) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154 не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» не встановлювався інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811 - ХІІ, тому застосовувати зазначену Постанову КМУ до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному випадку поширюються норми спеціального Закону № 2240-ІІІ, а саме ст. 43, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Що стосується вимог позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми заборгованості по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.05.2013 року по 12.07.2014 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Іншими законами не було встановлено інший строк звернення до адміністративного суду по справам щодо нездійснення в повному обсязі виплат допомоги по догляду за дитиною, тому думка позивача щодо непоширення положень ч.2 ст.99 КАС України, за висновком суду апеляційної інстанції, є помилковою.
Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач мав відомості про порушення його права на отримання допомоги по догляду за дитиною значно раніше від звернення до суду, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
В даному випадку звертаючись до суду 12.01.2015 року з позовом за захистом порушеного права з 06.05.2013 року, вимоги позивача по липень 2014 року перебувають за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду - без змін.
Керуючись ст., ст. 198,200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук