"16" вересня 2015 р.справа № 804/5416/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукор» про накладення арешту, -
В квітні 2015 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ) звернулась до суду з позовом, в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, ТОВ «Рукор» на суму податкового боргу в розмірі 1805,16грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що у зв'язку з наявністю у ТОВ «Рукор» податкового боргу Нікопольською ОДПІ 21.01.2015 на адресу боржника направлено податкову вимогу №1-25 та одразу вжито заходи (направлялися запити до відповідних установ) щодо виявлення майна ТОВ «Рукор» для того, щоб через 60 днів мати можливість у випадку наявності майна боржника скористалися приписами статей 89, 95 ПК України - в кінцевому випадку - погасити податковий борг. Отже, Нікопольська ОДПІ скористалась правом звернення з позовом до суду, оскільки майно у ТОВ «Рукор» відсутнє.
У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Рукор» з 27.03.2009 перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ, як платник податків та має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1 805,16 грн.
Податковий борг виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі декларації від 21.12.2014, згідно якої сума узгодженого грошового зобов'язання складає 2 343 грн., але враховуючи часткову сплату у розмірі 537,84 грн., складає 1 805,16 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Нікопольською ОДПІ сформовано податкову вимогу №1-25 від 06.01.2015 на суму податкового боргу у розмірі 1 805,16 грн., яка отримана відповідачем 23.01.2015.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на кошти ТОВ «Рукор» контролюючий орган зазначив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження за ТОВ «Рукор» не зареєстровані та згідно даних УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровсій області транспортні засоби за ТОВ «Рукор» не зареєстровані.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством передбачено можливість звернення контролюючого органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, лише у випадках наявності податкового боргу та за умови відсутності в останнього майно для його погашення.
Відсутність у ТОВ «Рукор» транспортних засобів та нерухомого майна на території Дніпропетровської області жодним чином не свідчить про відсутність у відповідача іншого майна, що може бути використано, як джерело погашення податкового боргу.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності чи відсутності майна у відповідача за період часу з 16.03.2015 (дата отримання позивачем інформації щодо наявності нерухомого майна у відповідача) до дня звернення позивача з адміністративним позовом до суду, а саме до 17.04.2015.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних доказів відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, що свідчить про нездійснення Нікопольською ОДПІ усіх передбачених Податковим кодексом України заходів, які передують зверненню з позовом про накладення арешту на кошти та цінності боржника в банківських установах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 804/5416/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко