18 серпня 2015 року
справа № 808/6488/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі № 808/6488/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Державної фінансової інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування наказу,
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної фінансової інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач) № 35 від 04.03.2014р..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Вважаючи, що рішення прийнято судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що енергогенеруючі підприємства не можуть бути об'єктом контролю на предмет обґрунтованості отримання компенсації на різницю в тарифах.
В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Наказом Держфінінспекції України від 08.11.2013 № 269 затверджено План контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на 1 квартал 2014 року.
Відповідачем винесено наказ №35 від 04.03.2014 “Про внесення змін до плану контрольно-ревізійної роботи на 1 квартал 2014 року” (а.с. 58), яким затверджено зміни до плану контрольно-ревізійної роботи на 1 квартал 2014 року, а саме розділ 1 доповнено п. 1.1.4.3 - ревізія використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водо відведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 в ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго".
На підставі статті 11 Закону України №2939-XII та плану контрольно-ревізійної роботи апарату Держфінінспекції України на 1 квартал 2014 року, відповідачем оформлено повідомлення від 05.03.2014 №08-06-14-14/1868 (а.с. 51) про проведення планової виїзної ревізії використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водо відведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за 2012-2013 роки в позивача. Відповідач просив підготувати відповідні документи для ревізії, яка буде проведена в термін з 17.03.2014 по 15.04.2014.
На підставі пункту 1.1.4.3 Плану контрольно-ревізійної роботи апарату відповідача на 1 квартал 2014 року оформлено направлення від 17.03.2014 №276 (а.с. 52), відповідно до якого начальника відділу інспектування у сфері послуг направлено на проведення ревізії у період з 17.03.2014 по 15.04.2014.
17.03.2014 позивачем до контролюючого органу направлено лист №10/647 (а.с. 53), яким позивач повідомив, що не дозволяє проводити ревізію.
Відповідачем складено акт від 17.03.2014 (а.с. 57) про неможливість проведення ревізії з підстав відмови позивача у допуску до проведення ревізії.
Позивач вважаючи проведення ревізії протиправною, звернувся до суду з позовом про скасування наказу № 35 від 04.03.2014р..
Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.
Головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного страхування, бюджетних установах і суб'єктах державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, що перевіряється) державне чи комунальне майно.
Відповідно до Порядків та умов надання у 2012-2013 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517 та від 20.03.2013 №167, субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах надається місцевим бюджетам із загального та спеціального фондів державного бюджету.
Пунктами 3, 4 Порядку №517 та Порядку №167 передбачено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню, та іншими учасниками взаєморозрахунків.
Учасниками розрахунків є територіальні органи Казначейства, Міністерство фінансів АР Крим, обласні, міські, у м. Києві та м. Севастополі фінансові управління, фінансові управління районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій чи структурні підрозділи з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад (далі - місцеві фінансові органи), надавані послуг, НАК “Нафтогаз України”, її філії, дочірні підприємства та компанії, суб'єкти господарювання, що здійснюють передачу та постачання електричної енергії, природного газу, інші.
Учасниками розрахунків можуть бути підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форм власності.
Відповідно до пунктів 5, 6 вказаних Порядків обсяг заборгованості визначається надавачами послуг на підставі підтвердних документів як різниця між фактичними витратами на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається населенню і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків від 17.07.2012 №01, №02 та від 17.12.2012 №30 позивачем отримано кошти субвенції з державного бюджету місцевому бюджету Дніпропетровської області на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Вказані кошти були виділені на підставі розрахунків та підтвердних документів, складених позивачем.
Ревізія використання позивачем коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, передбачена п. 1.1.4.3 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Запорізькій області, який відповідно до пункту 6 Порядку №955 та пункту 24 розділу VI Наказу №319 складається на квартал, погоджується Держфінінспекцією України і затверджується обласними Держфінінспекціями. До кожної теми контрольного заходу, передбаченої в плані контрольно-ревізійної роботи апарату КРУ, додається за визначеною в додатку 5 до Положення формою перелік підприємств, установ і організацій, на (в) яких передбачається проведення ревізій (перевірок).
Включення позивача до Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Запорізькій області обумовлено виконанням доручення Держфінінспекції України від 09.10.2013 №06-18/1329 та отриманою інформацією від Держфінінспекції в Дніпропетровській області, згідно з якою позивач у 2012 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 517, отримав кошти субвенції, виділеної Дніпропетровській області, як відшкодування різниці у вартості послуг, наданих населенню на території Дніпропетровської області структурними підрозділами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є об'єктом контролю для органів державного фінансового контролю у даному випадку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовані і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі № 808/6488/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак