26 серпня 2015 рокусправа № 808/1847/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Дочірнє підприємство "Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000121702 від 14.02.2015 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 0000121702 від 14.01.2015 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 25530,36 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25530,36 грн.
Вирішено питання про судові витрати по справі.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками Токмацької ОДПІ в період з 04.11.2014 року по 17.12.2014 року проведено планову виїзну перевірку філії "Михайлівський райавтодор" дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного
товариства "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт № 1/2201/26249694 від 24.12.2014 року.
Перевіркою, крім іншого, встановлено порушення філією "Михайлівський райавтодор" дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор": пп.168.1.2, пп.168.1, пп.168.1.5, п.168.1 ст.168, пп.176.2 "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податку (фізичних осіб), у вигляді заробітної плати у січні 2013, у лютому 2013, у квітні 2013, у травні 2013, у червні 2013 та у листопаді 2013.
На підставі акту перевірки № 1/2201/26249694 від 24.12.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000121702 від 14.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 25530,36 грн., в т.ч. за основним платежем 0,00 грн. та за штрафними санкціями 25530,36 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області та до Державної фіскальної служби України. Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № 930/10/08-01-01-04-13 від 23.02.2015 року та рішенням ДФС України № 5686/6/99-99-10-01-03-15 від 17.03.2015 року скарги позивача залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строків їх подання.
Встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про порушення філією "Михайлівський райавтодор" пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме філією "Бердянська дорожньо-експлуатаційна дільниця" несвоєчасно перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб за періоди січень 2013 року в розмірі 8956,17 грн., лютий 2013 року - 3434,54 грн., квітень 2013 року - 548,14 грн., травень 2013 року - 9236,81 грн., червень 2013 року - 10400,75 грн., листопад 2013 року - 8579,70 грн., на загальну суму в сумі 41156,11 грн.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.
У відповідності до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Слід зазначити, що пункт 168.1 ст.168 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 168.1.5 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011 року. Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Отже, після доповнення Податкового кодексу України пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб в разі, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.
Водночас, відповідачем застосовано до позивача санкцію згідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, відповідно до якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою для застосування санкцій є встановлення під час перевірки порушення у вигляді ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Порушення строків сплати податку складом даного порушення не охоплюється, а норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.
Слід зазначити, що оскільки обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п. 127.1 ст. 127 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України не кореспондуються між собою, та ст. 127 Податкового кодексу України не містить санкції за порушення строків сплати податку, встановленого пп. 168.1. 5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.
Щодо встановленого під час перевірки порушення, слід зазначити, що позивачем не заперечується несвоєчасність виплати заробітної плати та розрахунків з бюджетом по податку з доходів найманих працівників.
З матеріалів справи вбачається, що податок з доходів фізичних осіб сплачувався підприємством разом із виплатою заробітної плати, що підтверджується наданими до матеріалів справи довідками за період 01.01.2013 року по 31.12.2013 року про нарахування ПДФО філією "Михайлівський райавтодор", копією розрахункових відомостей за січень - грудень 2013, копією відомостей на заробітну плату за січень - грудень 2013, копією відомості нарахування, утримання, перерахування податку з доходів фізичних осіб філії "Михайлівський райавтодор" за 2013 рік, копією податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за I-IV квартали 2013 року, копією платіжного доручення.
Водночас, на момент здійснення перевірки фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України, перевіркою не встановлено.
Отже, податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, оскільки позивачем не вчинялось вказане порушення, а відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення, діяв при помилковому розумінні норм чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення- рішення - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай