номер провадження справи 31/31/15-19/136/15
15.09.2015 Справа № 908/878/15-г
За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» (69037, м. Запоріжжя, вул. Миру, 5, офіс 12)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Державна фінансова інспекція України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4)
про стягнення 52 815,86 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № б/н від 20.03.15.
Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № б/н від 04.02.15.
Від третьої особи: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 25/7/103Д від 31.07.15.
На новий розгляд Господарського суду Запорізької області передані позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція України, про стягнення 52 815,86 грн. зайво сплачених грошових коштів за Договором підряду № 2/09 від 17.03.09.
До Господарського суду Запорізької області 12.02.15. звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» про стягнення 52 815,86 грн. зайво сплачених грошових коштів за Договором підряду № 2/09 від 17.03.09.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної ревізії, якою встановлено завищення вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» робіт за Договором, на думку позивача, у нього виникло право на стягнення зайво сплачених грошових коштів на суму 52815,86 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.03.15. у справі № 908/878/15-г в задоволенні позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.15. у справі № 908/878/15-г рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.15. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.15. у справі № 908/878/15-г рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.15. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.15. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Вищий господарський суд України у постанові від 20.07.15. у справі № 908/878/15-г вказав, що судом першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки правовідносинам, що склалися між сторонами даної справи, та не визначено, які норми матеріального права підлягають застосуванню для врегулювання спору між ними та зазначив, що прийняті господарськими судами попередніх інстанцій лише на підставі спливу строку позовної давності, без розгляду позову по суті та без жодних висновків щодо його обґрунтованості, а також щодо наявності або відсутності у позивача порушених відповідачем прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., справу № 908/878/15-г передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.15. суддею Давиденко І.В. прийнято справу № 908/878/15-г до свого провадження, присвоєно їй номер провадження 31/31/15-19/136/15, розгляд справи призначено на 02.09.15. о 11-30.
Представник позивача в судовому засіданні 02.09.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» задовольнити повністю.
Представник третьої особи в судовому засіданні 02.09.15. підтримав заявлені Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» позовні вимоги та подав через Відділ документального забезпечення господарського суду 02.09.15. письмові пояснення у справі, відповідно до яких третя особа зазначає, що порушення щодо оплати завищеної вартості робіт допущено з вини головного інженера ОСОБА_4, яким підписано акти виконаних робіт ОСОБА_5 № КБ-2в без номеру за травень 2009 року, № 1 за жовтень 2009 року та з вини заступника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» ОСОБА_5, яким підписано акти виконаних робіт форми № КБ-2в за червень 2010 року.
Представник відповідача в судове засідання 02.09.15. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 15.09.15. о 12-00.
Представник позивача в судовому засіданні 15.09.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» та подав через Відділ документального забезпечення господарського суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що позивачем не спростовано того факту, що роботи, передані Договором, були виконані у повному обсязі та у встановлені строки та позивач не мав претензій щодо обсягу та якості виконаних робіт.
Відповідач вказує на те, що кошти, які ним отримані за виконані за Договором роботи, не можуть вважатися ані збитками, ані безпідставно набутим майном.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/878/15-г.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
17.03.09. між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» (далі - Підрядник) укладено Договір підряду № 2/09 (далі - Договір).
Згідно із Розділом I Договору визначено, що Підрядник зобов'язується на свій ризик в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати за завданням Замовника наступну роботу: Капітальний ремонт. Встановлення антикорозійного покриття металоконструкцій закладних деталей градирні №1, яку Замовник зобов'язується прийняти та оплатити (п. 1.1 Договору).
Згідно з приписами п. 4.1 Договору передбачено, що закінчення робіт по даному Договору фіксується актами здачі-прийняття виконаних робіт, які Підрядник в трьох екземплярах надає Замовнику для розгляду та належного оформлення.
Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість виконуваних за цим Договором робіт визначається договірною ціною (Додаток № 1 до Договору) та складає 299812,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% 49968,80 грн.
Розрахунок проводиться за фактично виконаний об'єм робіт, на основі актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 30 банківських днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.
Позивач зазначає, що відповідачем були виконанні зобов'язання за Договором у повному обсязі, що підтверджується ОСОБА_2 № б/н ф. КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за травень 2009 року на суму 299812,80 грн. з урахуванням ПДВ, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Як вказує позивач, 02.12.10. на адресу позивача надійшов лист Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 01.12.10. № 32-14/413 (правонаступником якого виступає Державна фінансова інспекція України), за яким зобов'язано позивача усунути порушення, виявлені ревізією ДП НАЕК «Енергоатом», зміст яких викладений в ОСОБА_2 № 05-21/168 від 27.10.10., складовою частиною якого є Довідка від 20.10.10. ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» за період з 01.04.08. по 30.06.10.
Згідно Довідки від 20.10.10. визачначено, що Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» прийнято у підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема», акти виконаних робіт ф. КБ-2в, в яких до розцінок Е13-44-6 «Очищення кварцовим піском поверхонь дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу, Е13-44-7 «Очищення металевих поверхонь дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу щітками», Е13-45-2 «Обезжирювання поверхонь металоконструкцій дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу розчинювачем Р-4», Е13-16-11 та Е13-26-22 «Ґрунтування (та фарбування - Е13-26-22) металевих поверхонь дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу» включено витрати на експлуатацію машин та механізмів, а саме «Вишки телескопічної (на автомобілі), вантажопід'ємністю 0,35 тон».
За Договором № 2/09 від 17.03.09. прийнято акт форми № КБ-2в за травень 2009 року - 526,81558 маш/год, що складає 39 337,32 грн., або на загальну суму 47204,78 грн. (з ПДВ).
В довідці вказано, що вищезазначеними розцінками витрати механізму «Вишки телескопічної (на автомобілі) вантажопід'ємністю 0,35 тон» не передбачено, чим порушено п. 1.2.2 ДБН Д.1.1-1-2000 та п. 1.7 ДБН Д.1.1-2-99 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджених наказом Держбуду України від 11.03.02. № 48 в редакції наказу від 28.02.06. № 55 та завищено вартість виконаних робіт, вказаних в актах форми № КБ-2в.
Безпідставне включення до розцінки витрат на експлуатацію вишки телескопічної (на автомобілі), вантажопід'ємністю 0,35 тон в вищевказаних кількостях машино-годин призвело до завищення кошторисного прибутку та адміністративних витрат, а саме: акт форми № КБ-2в за травень 2009 року - кошторисного прибутку 3059,74 грн. та адміністративних витрат в cyмі 777,58 грн.
Також, перевіркою правильності застосування усередненого показника розмірі адміністративних витрат встановлено, що в вищезазначених актах виконаних робіт форми № КБ-2в застосовано показник 1,52 грн./люд.-год, визначений як для нового будівництва промислових підприємств та об'єктів виробничого призначення, тоді як згідно п. 4 Додатку 13 ДБН Д. 1.1-1-2000 для проведення ремонтних робіт передбачено застосування показника в poзмірі 1,23 маш/год, чим порушено п. 3.1.18.4 ДБН Д. 1.1-1-2000. Дане порушення призвело до завищення вартості виконаних робіт з урахуванням ПДВ в акті форми № КБ-2в за травень 2009 року на суму 1 773,76 грн.
Внаслідок оплати завищеної вартості po6iт за вищевказаним актом на думку Головного контрольно-ревізійного управління України, завдано матеріальної шкоди (збитків) з урахуванням вартості ПДВ на суму 52 815,86 грн.
Як зазначає позивач, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.13. у справі № 2а-19526/10/2670 в позові про визнання нечинною вимоги Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 01.12.10. № 32-14/403 відмовлено.
Зазначену вище постанову залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 07.10.14.
На виконання приписів п.п. 10.1, 10.2 Договору підряду, позивач листом № 75-100/26274 від 20.11.14. звернувся до відповідача з вимогою надати корегувальні акти та перерахувати суму завищеної вартості робіт, у т. ч. за Договором підряду № 2/09 від 17.03.09. в розмірі 52815,86 грн. з ПДВ.
В матеріалах справи відсутня відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» на вказаний вище лист.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в результаті проведеної ревізії, якою встановлено завищення вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» робіт за Договором, у нього виникло право на стягнення зайвосплачених грошових коштів, в зв'язку з чим просить суд на підставі норм ст. 224 Господарського кодексу України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема» 52815,86 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість виконуваних за цим Договором робіт визначається договірною ціною (Додаток № 1 до Договору) та складає 299812,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% 49968,80 грн.
Згідно з пунктом 2.2. Договору договірна ціна, визначена в п. 2.1, є фіксованою і може бути змінена тільки шляхом укладання додаткової угоди.
Розрахунок проводиться за фактично виконаний об'єм робіт, на основі актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 30 банківських днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт(п.2.3 Договору підряду).
У пунктах 4.1, 4.2 зазначено, що закінчення робіт по даному договору фіксується актами здачі-приймання виконаних робіт, які підрядник у трьох примірниках надає замовнику для розгляду і належного оформлення. Замовник на протязі 20 днів від дня отримання актів здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний їх розглянути, та оформлені належним чином зі свого боку, повернути підряднику або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.
Пунктом 4.5. Договору сторони визначили, що замовник здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, об'ємами і вартістю робіт, що виконуються. Підрядник забезпечує можливість здійснення замовником контролю над ходом виконання робіт. При виявленні замовником порушень при здійсненні робіт, підрядник зобов'язаний прийняти відповідні заходи для їх усунення та виключення подібних порушень у майбутньому.
Відповідно до п. 12.1. Договору він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Строк дії даного договору - на протязі одного року з моменту укладення.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту статті 629 Цивільного кодексу України виливає, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідачем виконані роботи за договором на суму 299812,80 грн., що підтверджується ОСОБА_2 № б/н ( форма КБ-2в) приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 року.
Зауваження Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про завищення вартості виконаних робіт в матеріалах справи відсутні.
На підставі зазначеного акту позивач перерахував відповідачу грошові кошти за виконані роботи у сумі 299812,80 грн.
Згідно ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
З матеріалів справи вбачається, що така експертиза не проводилась, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» з вимогою про призначення такої експертизи не зверталося.
02.12.10. на адресу позивача надійшов лист Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 01.12.10. № 32-14/413 (правонаступником якого виступає Державна фінансова інспекція України), за яким зобов'язано позивача усунути порушення, виявлені ревізією ДП НАЕК «Енергоатом», зміст яких викладений в ОСОБА_2 № 05-21/168 від 27.10.10., складовою частиною якого є Довідка від 20.10.10. ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» за період з 01.04.08. по 30.06.10.
Згідно Довідки від 20.10.10. визачначено, що Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» прийнято у підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Енергосистема», акти виконаних робіт ф. КБ-2в, в яких до розцінок Е13-44-6 «Очищення кварцовим піском поверхонь дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу, Е13-44-7 «Очищення металевих поверхонь дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу щітками», Е13-45-2 «Обезжирювання поверхонь металоконструкцій дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу розчинювачем Р-4», Е13-16-11 та Е13-26-22 «Ґрунтування (та фарбування - Е13-26-22) металевих поверхонь дрібних виробів закладних деталей нижнього ярусу» включено витрати на експлуатацію машин та механізмів, а саме «Вишки телескопічної (на автомобілі), вантажопід'ємністю 0,35 тон».
За Договором № 2/09 від 17.03.09. прийнято акт форми № КБ-2в за травень 2009 року - 526,81558 маш/год, що складає 39 337,32 грн., або на загальну суму 47204,78 грн. (з ПДВ).
В довідці вказано, що вищезазначеними розцінками витрати механізму «Вишки телескопічної (на автомобілі) вантажопід'ємністю 0,35 тон» не передбачено, чим порушено п. 1.2.2 ДБН Д.1.1-1-2000 та п. 1.7 ДБН Д.1.1-2-99 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджених наказом Держбуду України від 11.03.02. № 48 в редакції наказу від 28.02.06. № 55 та завищено вартість виконаних робіт, вказаних в актах форми № КБ-2в.
Безпідставне включення до розцінки витрат на експлуатацію вишки телескопічної (на автомобілі), вантажопід'ємністю 0,35 тон в вищевказаних кількостях машино-годин призвело до завищення кошторисного прибутку та адміністративних витрат, а саме: акт форми № КБ-2в за травень 2009 року - кошторисного прибутку 3059,74 грн. та адміністративних витрат в cyмі 777,58 грн.
Також, перевіркою правильності застосування усередненого показника розмірі адміністративних витрат встановлено, що в вищезазначених актах виконаних робіт форми № КБ-2в застосовано показник 1,52 грн./люд.-год, визначений як для нового будівництва промислових підприємств та об'єктів виробничого призначення, тоді як згідно п. 4 Додатку 13 ДБН Д. 1.1-1-2000 для проведення ремонтних робіт передбачено застосування показника в poзмірі 1,23 маш/год, чим порушено п. 3.1.18.4 ДБН Д. 1.1-1-2000. Дане порушення призвело до завищення вартості виконаних робіт з урахуванням ПДВ в акті форми № КБ-2в за травень 2009 року на суму 1 773,76 грн.
Внаслідок оплати завищеної вартості po6iт за вищевказаним актом на думку Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, завдано матеріальної шкоди (збитків) з урахуванням вартості ПДВ на суму 52 815,86 грн.
У своєму позові Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» як на підставу позовних вимог посилається на довідку від 20.10.10. та на приписи ст. 224 Господарського кодексу України і ст. 22 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Довідка від 20.10.10. Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області не є належним доказом порушення ТОВ "СП Енергосистема" зобов'язань за договором та у спричинення збитків позивачу.
Довідка від 20.10.10. Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України.
У даному випадку результати ревізії не є підставою для стягнення з відповідача суми зайво сплачених грошових коштів, так як дана довідка лише фіксує можливі фінансові порушення.
В матеріалах справи відсутні докази відшкодування позивачем до Державного бюджету України сум завищеної вартості виконаних ТОВ "СП Енергосистема" робіт, що могло б бути підставою для стягнення даних коштів з відповідача в порядку ст. 22 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 зазначеного вище Закону порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.
При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 Цивільного кодексу України , при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем не доведено факту понесення реальних збитків, а саме втрат, яких позивач зазнав внаслідок виконання договірних зобов'язань.
Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що заявлена до стягнення сума в розмірі 52815,86 грн. не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність всіх складових господарського правопорушення.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому в силу ч.2 вказаної норми зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вказаної вище норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст.1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього підстав.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд вважає, що виявлені Державною фінансовою інспекцією України порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені Договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відтак, оскільки між сторонами у справі було укладено Договір підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору і вони не можуть вважатися надмірно сплаченими коштами за виконані роботи.
При цьому суд зазначає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання в обґрунтування позову про стягнення зайвосплачених коштів на висновки перевірки фінансової інспекції є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України.
Довідка Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області не приймається судом в якості належного доказу складових господарського правопорушення відповідача, оскільки він є результатом тлумачення третьою особою змісту правовідносин, що існували між сторонами, та нормативно-правових актів, які застосовуються до даних правовідносин.
Суд зазначає, що по-перше, Довідка не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків.
В Довідці зафіксовано порушення саме позивачем, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, фінансової дисципліни.
У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку.
При цьому, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування строків позовної давності у вирішення господарських спорів» № 10 від 29.05.13. за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Оскільки суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, підстави для застосування строків позовної давності відсутні
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція».
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.09.15.
Суддя І.В. Давиденко