Копія
16 вересня 2015 р. Справа №818/2634/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанов, -
Позивачі звернулися до суду з позовом, який їх представник підтримав у судовому засіданні, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем у межах зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчого документу про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості винесено постанову про стягнення з боржників виконавчого збору: від 03.08.2011 р. ВП № 27857878 - з боржника ОСОБА_1 та від 11.09.2013 р. ВП № 39686583 - з боржника ОСОБА_2 При цьому зазначені постанови не відповідають вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому не можуть вважатися виконавчими документами. Крім того, всупереч ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" відповідач постановив стягнути зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 103455,64 грн з кожного боржника, що перевищує законодавчо встановлений розмір - 10% від суми стягнення, яка становить 1034146,46 грн. До того ж зазначені постанови були винесені відповідачем до закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, чим порушено право позивачів як сторін у виконавчому провадженні. Просять позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив суд у його задоволенні позивачам відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження з виконання виконавчого документу про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості.
27.07.2011 р. відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 27857878 з виконання виконавчого листа, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості по кредитному договору в солідарному порядку в загальній сумі 1034146,46 грн (а.с.12).
06.09.2013 р. відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 39686583 з виконання виконавчого листа, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованості по кредитному договору в солідарному порядку в загальній сумі 1034146,46 грн (а.с.13).
У зв'язку зі сплатою позивачами заборгованості за виконавчим документом у повному обсязі на підставі заяв ПАТ "УкрСиббанк" про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2015 р. ВП № 27857878 та ВП № 39686583 (а.с.18,19).
03.08.2011 р. та 11.09.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 103455,64 грн з кожного боржника (а.с.20,23).
На думку суду, постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню.
Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм, державний виконавець може винести постанову про стягнення виконавчого збору лише після того, як спливе строк на самостійне виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-603, виданого Зарічним районним судом м. Суми 27.05.2011 р., про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в солідарному порядку в загальній сумі 1034146,46 грн та судових витрат у справі в сумі 1820,00 грн в дольовому порядку по 910 грн з кожного, винесені відповідачем 27.07.2011 р. та 06.09.2013 р. При цьому постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 отримав 01.08.2011 р., а ОСОБА_2 така постанова взагалі не була отримана.
Проте, 03.08.2011 р. та 11.09.2013 р. відповідачем винесено постанови про стягнення виконавчого збору.
У свою чергу, статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця відкласти виконавчі дії у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, а тому відповідач повинен був пересвідчитися, що боржники своєчасно отримали постанови про відкриття виконавчого провадження і тільки після цього виносити постанови про стягнення виконавчого збору.
Отже, відповідач виніс постанови про стягнення виконавчого збору не пересвідчившись, що позивачами отримані постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачі були позбавлені права на самостійне виконання рішення суду протягом 7-ми днів з часу винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, а тому оскаржувані постанови винесені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, відповідачем винесено постанови про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 103455,64 грн з кожного боржника. При цьому, з огляду на положення ч. 1 ст. 28 Закону сума виконавчого збору має становити 103414,65 грн. Отже, невідповідність суми виконавчого збору свідчить про порушення відповідачем вимог Закону, відповідно, зазначені постанови підлягають скасуванню.
Таким чином, винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору не відповідають вимогам чинного законодавства, є передчасними та порушують права позивачів як сторін у виконавчому провадженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин та правових норм вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову від 03 серпня 2011 року у виконавчому провадженні ВП № 27857878 про стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 103455,64 грн.
Визнати протиправною і скасувати постанову від 11 вересня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 39686583 про стягнення зі ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 103455,64 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах
Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.