ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" вересня 2011 р. Справа № 2a-2593/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Вилки О.С.
представників:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 2 366,67 грн.,-
Івано-Франківський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути заборгованість в сумі 2366,67 грн. виплаченої допомоги по безробіттю .
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обгрунтування посилається на те, що за заявою 27.07.2009 року ОСОБА_2 було надано статус безробітнього, відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення". 11.03.2011 року центром зайнятості було складено акт № 420, з якого вбачається, що ОСОБА_2 з 01.12.2009 року по 29.05.2010 року виконував роботи для ПАТ "Фінанси та кредит" згідно трудових договорів за № 429/09 від 01.12.2009 року, № 43/10 від 04.01.2010 року та одночасно перебував на обліку в Івано-Франківському центрі зайнятості як безробітній.
Відповідач в судове засідання не з'явився, документи які надсилалися відповідачу повернулися до суду з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання”. Згідно правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, не надходили.
Вислухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України “Про зайнятість населення”для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.19 даного Закону державна служба зайнятості веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування.
Судом встановлено, що 20.07.2009 року громадянину ОСОБА_2 було надано статус безробітного. Дана обставина підтверджується персональною карткою особи, яка звернулася до центру зайнятості.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
27.07.2009 року, відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.2 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Під час перебування на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості отримував допомогу про безробіттю .
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до абзацу 1 п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.03.2009 № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України № 7-1 від 13.02.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 232/16248 від 12.03.2009 року, спеціалістами Івано-Франківського міського центру зайнятості було проведено звірку по обміну інформацією з Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області на безробітного ОСОБА_2
На підставі даних, отриманих за результатами вищевказаної звірки та на виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Івано-Франківського міського центру зайнятості ОСОБА_3 за участю головного бухгалтера ПАТ “Фінанси та Кредит”- ОСОБА_4 та керівника ОСОБА_5 було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”на безробітного ОСОБА_2, за результатами якого складено акт № 420 від 11.03.2011 року. Розслідуванням встановлено факт одночасного перебування відповідача на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітного та з 01.12.2009 року по 29.05.2010 року -виконував роботу на підставі трудових договорів в ПАТ “Фінанси та Кредит”, що зафіксовано у вказаному акті. Дана обставина підтверджується копіями трудових договорів (а.с. 13, 14).
Згідно абзацу 1 ч.2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У зв'язку з невиконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, ним було незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 2366,67 грн., що підтверджується копією розрахунку допомоги по безробіттю ОСОБА_6.
Відповідно до абзацу 1 п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
З урахуванням наведеного та на виконання абзацу 1 ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”та абзацу 1 п.6, абзацу 1 п.7 даного Порядку 13.04.2011 року директором Івано-Франківського міського центру зайнятості ОСОБА_7 видано наказ за № 44 про повернення коштів в сумі 2366,67 грн. незаконно виплаченої йому допомоги по безробіттю за період з 01.12.2009 року по 22.04.2010 року.
Доказів сплати заборгованості відповідач суду не подав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Луначарського,24/15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості заборгованість в сумі 2 366,67 грн. ( дві тисячі триста шістдесят шість гривень 67 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 14.09.2011 року.