ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" червня 2011 р. Справа № 2a-1743/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 1512,44 грн.,-
27 травня 2011 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 1512,44 грн. за рахунок майна боржника.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість по сплаті єдиного податку, чим порушив вимоги Закону України "Про систему оподаткування" та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Суд зазначає, що при вирішенні даної адміністративної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Судом встановлено, що відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою та взятий на облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 6, 19).
Згідно поданої відповідачем заяви від 15.12.2008 року, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області його переведено на спрощену систему оподаткування (а.с.7).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Указу Президента від 03.07.1998 року №727/98, прийнято рішення Калуською районною радою Івано-Франківської області від 12.01.2008 року за № 288-18 “Про встановлення ставок єдиного податку на окремі види діяльності в 2008 році”. Відповідно до даного рішення, відповідачем обрано вид діяльності, а саме: пошиття одягу та його реалізація. Відповідно до даного виду діяльності встановлена ставка податку 100 гривень на місяць (а.с. 22-24).
Відповідач свої податкові зобов'язання належним чином не виконував та не сплачував до бюджету встановлені ставки податку, внаслідок чого виникла заборгованість сплаті єдиного податку за період з січня по листопад 2009 року в сумі 1512,44 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою від 25.05.2011 року (а.с. 9) та карткою особового рахунку платника (а.с. 20-21).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань в розмірі 1512,44 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Будь-яких доказів, які свідчать про сплату даного податкового зобов'язання на час розгляду справи суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Однак, щодо стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податів суд зазначає, що доказів про стягнення такої податкової заборгованості у судовому порядку, Позивач суду не надав.
При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином процедурі продажу майна платника податків передують заходи, вчинені податковою службою, щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. В разі їх недостатності, чинним законодавством передбачена процедура продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення в дохід бюджету податкового боргу в сумі 1512,44 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (77357, вул. Шевченка, 235, с. Грабівка, Калуський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 1512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) гривень 44 копійки, з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 04.07.2011 року.