ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" червня 2011 р. Справа № 2a-1732/11/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Круглій Л.М.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Калуші до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калуському районі та м.Калуші про стягнення коштів,
27.05.2011 року управління Пенсійного фонду України в м.Калуші звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Калуші та Калуському районі про стягнення витрат по виплаченій адресній допомозі та витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач зобов'язаний як страховик, відповідно до вимог чинного законодавства, відшкодувати понесені управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші витрати виплаченої адресної допомоги в розмірі 259 651,08 грн з 01.12.2010 по 30.04.2011, а також витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності за даний період громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3П, які призначені даним особам внаслідок нещасних випадків на виробництві за межами України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року (далі - Порядок) адресна допомога та підвищення не входить до переліку сум, які підлягають до відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Представник відповідача також пояснив суду, що відповідно вказаним Порядком, визначено механізм відшкодування виплачених пенсій по інвалідності, виключно на централізованому рівні, тобто Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Пенсійним Фондом України. У Відділення виконавчої дирекції Фонду відсутні кошти на виплату заявлених позивачем сум, а тому стягнення відшкодування по пенсійних справах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рівні міськрайонних відділень є неможливим. Вказав, що вимоги позивача вважає безпідставними, в задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003.
Так п.5 Порядку зазначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно управлінням Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що відповідні акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за період з грудня 2010 по квітень 2011року складені та підписані управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші і Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Калуші та Калуському районі.
Також складені та підписані таблиці розбіжностей за вищевказаний період.
Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Згідно п.4 Постанови КМУ «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»від 26.03.2008 року за № 265 виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. При цьому суд враховує, що в даному випадку пенсійні виплати проводились за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Отже, адресна допомога, на переконання суду не входить до переліку сум, які підлягають до відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, оскільки встановлена вищевказаною Постановою КМУ № 265 для підвищення рівня пенсійного забезпечення і її виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань згідно ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»здійснює виплати за обставин при яких настає страховий випадок. Із аналізу ст.13 вищевказаного Закону, якою визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, які спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, суд приходить до висновку, що адресна допомога не є страховим випадком в змісті даної статті, тому правових підстав для стягнення з відповідача сум понесених позивачем витрат немає.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування щомісячної адресної допомоги в розмірі 259 651, 08 грн слід відмовити.
Одночасно суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог по відшкодуванню 1 864,02 грн витрат на виплату та доставку виплачених пенсій по інвалідності ОСОБА_2 та ОСОБА_3П з 01.12.2010 по 30.04.2011 позов слід задовольнити з огляду на нижчевикладене.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не погоджено акти звірки витрат по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мотивуючи це тим, що нещасні випадки сталися з даними громадянами за межами України. Згідно п.7 вищевказаного Порядку на централізованому рівні розрахунки проводяться в тому разі, коли за місячними актами звірок ці суми прийняті фондом до заліку. Отже, суд приходить до висновку, що дані суми повинні бути включені відповідачем в місячні акти звірок для подальшого їх відшкодування на підставі чинного законодавства.
Судом встановлено, що факт страхових випадків на виробництві при виконані трудових обов'язків та інвалідність підтверджується відносно вказаних осіб актами про нещасні випадки на виробництві форми Н-1 №6/3 від 08.05.1969 та № 4 від 01.09.2009, виписками з акту огдяду в МСЕК, відповідно до яких призначені пенсії по інвалідності - ОСОБА_2 від 30.05.1970, ОСОБА_3- з 30.12.2010.
Право управління Пенсійного фонду в м.Калуші вимагати відшкодування суми витрат, не прийнятої до заліку, закріплено ст.26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1999 та ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвело втрату працездатності», в яких вказано, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги і надання соціальних послуг між страхувальниками виник спір відносно понесених витрат, виплата здійснюється страхувальником, до якого звернулася застрахована особа, при цьому неналежний страхувальник має право звернутися до належного страхувальника щодо відшкодування понесених витрат. В даному випадку Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення та виконує функції з призначення та виплати пенсій.
З аналізу вищевказаних законодавчих норм вбачається, що сфера їх дії поширюється на категорію інвалідів, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку.
Вищезазначеним п.4 Порядку визначено, що до сум, які підлягають відшкодуванню відносяться суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Судом встановлено, що гр.ОСОБА_2 було призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території колишнього СРСР, а відповідно гр. ОСОБА_3- внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території Російської Федерації.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про правонаступництво України»від 12.09.1991 закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України. Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.
Згідно ОСОБА_4 про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входженя до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць ОСОБА_4. ОСОБА_4 (ст.5) поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць ОСОБА_4. Згідно ст.3 ОСОБА_4 усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією ОСОБА_4 несе держава, що надає забезпечення.
Підпунктом “а“ ст.27 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що громадянам ОСОБА_5 з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи. Згідно ст.ст. 80,85 даного Закону нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем поживанням пенсіонера.
Як передбачено ч.2 ст.2 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвело втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.
Пунктами 1.2 та 1.4 Порядку передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних ипадків на виробництві та професійних захворювань України(далі-Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяні працівникові ввнаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які мають на це право.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обов'язку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі та м.Калуші відшкодувати витрати управлінню Пенсійного Фонду України в м.Калуші на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 З 01.12.2010 по 30.04.2011 в розмірі 1 864, 02 грн.
Оскільки визначений законом обов'язок щодо відшкодування виплачених коштів відповідачем не виконано, то в даному випадку порушене право позивача підлягає судовому захисту. При цьому суд вважає, що належним способом поновлення права УПФУ на отримання відповідного відшкодування є стягнення зазначених коштів з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі та м.Калуші, яке безпосередньо і повинно було провести виплати позивачу.
На підставі Постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 за N 376/7697, ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвело втрату працездатності» керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі та м.Калуші на користь управління Пенсійного Фонду України в м.Калуші витрати у зв'язку з виплатою пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.12.2010 по 30.04.2011 в розмірі 1 864(одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 02 коп.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01.07.2011 року.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_6