14 вересня 2015 року Справа № 808/5292/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
Енергодарської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 1089,41 грн.
14.09.2015 представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судова повістка про виклик направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.10.1996.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
25.05.2012 відповідачем до податкового органу подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року, по виду діяльності - роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому у спеціалізованих магазинах (код згідно з КВЕД 47.59). У заяві обрано другу групу єдиного податку зі ставкою 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.
Так, відповідачем не сплачено єдиний податок з фізичних осіб за період з березня по червень 2015 року.
З урахуванням часткової сплати на суму 14,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 129,08 грн. податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за період з березня по червень 2015 року становить 1089,41 грн.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкової заборгованості відповідача по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб нараховані позивачем вірно, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що відповідач відноситься до другої групи платників податку.
Платники єдиного податку другої групи, згідно пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.
Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України,у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Енергодарською ОДПІ направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 8-25 від 30.01.2015 на суму 1174,69 грн., яка повернута до податкового органу не врученою.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На час розгляду справи податковий борг у сумі 1089,41 грн. відповідачем не сплачений.
Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд вважає наявними обставини, які дають підставу для висновку щодо правомірності звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а саме: наявність податкового боргу та настання строку для сплати узгодженого податкового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 1089,41 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у сумі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1089,41 грн. (одна тисяча вісімдесят дев'ять гривень 41 копійка) на р/р 31411699700015, код бюджетної класифікації 18050400, на користь Місцевого бюджету м. Енергодар, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37942215.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник