10 січня 2011 рокуСправа № 2а-3415/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Курбаю О.В.,
з участю представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_4 адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, Державної податкової адміністрації у Волинській області, ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції, Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області про визнання протиправними дій та стягнення неправомірно утриманого податку з доходів фізичних осіб,
ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (надалі - ГУ ДКУ у Волинській області), Державної податкової адміністрації у Волинській області (надалі - ДПА у Волинській області), ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - ОСОБА_4 ОДПІ), Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області (надалі - ТУ ДСА у Волинській області) про визнання протиправними дій відповідачів щодо обчислення та утримання з вихідної допомоги судді податку з доходів фізичних осіб, та стягнення з державного бюджету неправомірно утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з відставкою ОСОБА_5 з посади судді, в грудні 2009 року ТУ ДСА у Волинській області позивачу була нарахована вихідна допомога у розмірі 288 319,50 грн., однак в порушення вимог частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів», підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з вихідної допомоги судді, яка за своєю природою є державною матеріальною допомогою у вигляді адресних виплат коштів, спрямованих на забезпечення судді у відставці відповідного його статусу життєвого рівня, наближеного до матеріального стану працюючого судді, було неправомірно утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн. Позивач просить визнати протиправними дії відповідачів щодо обчислення та утримання з вихідної допомоги судді податку з доходів фізичних осіб в розмірі 43 247,93 грн., та стягнути з державного бюджету на його користь неправомірно утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн.
Відповідач ГУ ДКУ у Волинській області подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що згідно пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226, повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Однак, позивачем не наведено обґрунтованих підстав неправомірності утримання з вихідної допомоги судді податку з доходів фізичних осіб, відтак просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідач ТУ ДСА у Волинській області подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що виплата ОСОБА_5 вихідної допомоги судді, який пішов у відставку за своєю природою є фінансовою допомогою, тобто доходом у вигляді додаткового блага, які не виключаються із складу загального оподаткованого доходу згідно пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов підтримує з підстав викладених в позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача ТУ ДСА у Волинській області - ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав наведених в заперечені, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник відповідача ГУ ДКУ у Волинській області - ОСОБА_2 в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав наведених в заперечені, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник відповідача ДПА у Волинській області - ОСОБА_3 в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_4 ОДПІ в судове засідання не з'явився, хоча відповідач про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечення на позов не подав, клопотання про розгляд справи без його участі не заявляв.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обіймав посаду професійного судді (народного судді) з 28.08.1978 року по 25.06.2009 року, тобто загальний трудовий стаж на посаді судді склав 30 років 9 місяців 27 днів. З 20.06.1982 року також обіймав посаду голови Ковельського міськрайонного (міського народного) суду Волинської області (а. с. 8).
Наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області № 47/02-04 від 25.06.2009 року, на підставі постанови Верховної Ради України від 11.06.2009 року № 1515-VI про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області у зв'язку із поданням заяви про відставку, ОСОБА_5 був відрахований зі штату Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Пунктом 9 цього наказу було вирішено після погодження Державної судової адміністрації України, у відповідності з вимогами частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів» виплатити ОСОБА_5 вихідну допомогу у розмірі щомісячного заробітку на посаді голови суду за кожен повний рік роботи на посаді судді - за 30 повних років в розмір 30 місячних заробітків (а. с. 7).
Згідно довідки ТУ ДСА у Волинській області від 01.12.2010 року (вих. № 57/04-28), в грудні 2009 року ОСОБА_5 у відповідності з вимогами частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів» була нарахована вихідна допомога в розмірі 288 319,50 грн. Сума виплаченої ОСОБА_5 28.12.2009 року вихідної допомоги після утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн., склала 245 071,57 грн. (а. с. 6).
Частинами 1 - 3 статті 43 Закону України від 15.12.1992р. № 2862-XII «Про статус суддів» (в редакції Закону від 22.05.2008р.) встановлено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку. Судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Згідно підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції Закону від 27.07.2009р.) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Також, пунктом 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлений виключний перелік доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, серед яких дохід у вигляді вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою, - відсутній.
Листом Державної податкової адміністрації від 16.11.2004р. № 13807/5/17-3116 «Щодо оподаткування допомоги, передбаченої пунктом 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів» (чинного до 02.06.2010 року) надано роз'яснення Верховному Суду України, згідно з яким виплата допомоги, передбаченої пунктом 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів», здійснюються конкретній особі (є адресною) за рахунок Державного бюджету України згідно із цим Законом, оподаткування на ці суми не поширюються відповідно до положення підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Таким чином, суд приходить до висновку, що дія Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо обчислення податку з доходів фізичних осіб на вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою, не поширюється.
Частиною 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів», передбачено, що незалежність судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим, офіційне тлумачення якій у взаємозв'язку з частиною 8 статті 14 Закону України «Про судоустрій України», було дано Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005р. N 8-рп/2005 «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України «Про статус суддів» (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання)».
Пунктом 7 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. N 8-рп/2005 установлено, що статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів. Конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Умови і порядок його виплати визначені Законом України «Про статус суддів». Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. N 8-рп/2005 вирішено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» у взаємозв'язку з частиною 8 статті 14 Закону України «Про судоустрій України» треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.
Також, згідно пункту 1.3 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 19-рп/2004 «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу)», не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Таким чином, на підставі вище викладно суд приходить до висновку, що дії ТУ ДСА у Волинській області щодо утримання з вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою ОСОБА_5 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн. є протиправними.
Відповідно, неправомірно утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн. підлягає стягненню з державного бюджету на користь ОСОБА_5
В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Волинській області, ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції щодо утримання з вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою ОСОБА_5 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн. слід відмовити, оскільки відрахування податку з доходів фізичних осіб було проведено Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Волинській області.
Керуючись статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів», підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області щодо утримання з вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою ОСОБА_5 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн., протиправними.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 неправомірно утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді в розмірі 43 247 (сорок три тисячі двісті сорок сім) грн. 93 коп.
В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Волинській області, ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції щодо утримання з вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою ОСОБА_5 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 43 247,93 грн., відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 січня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий В.Д.Ковальчук