ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.09.2015Справа №910/20350/15
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
провідшкодування шкоди в порядку регресу 49 490,00 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача не з'явились;
від відповідачане з'явились
В судовому засіданні 23.09.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Альфа Страхування» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу 49490,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК «Альфа страхування" на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0893186.102 від 09.04.2015р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «КІА», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ВАТ НАСК «Оранта», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 49 490,00 грн. шкоди в порядку регресу.
Ухвалою суду від 10.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20350/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23.09.2015.
20.08.15 на адресу господарського суду надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Toyota», державний номер НОМЕР_2.
20.08.15 через загальний відділ діловодства суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 10.08.15 та клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
26.08.15 через загальний відділ діловодства суду відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову не заперечує, про розгляд справи просить проводити за відсутності його представника.
В судове засідання 23.09.15 представники сторін не в'явились, заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 0103034864601, 0103034864598.
Зважаючи на те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
09 квітня 2015 року за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0893186.102 ПрАТ «СК Альфа Страхування» було застраховано автомобіль марки «КІА», державний номер НОМЕР_1, страхувальник та вигодонабувач - ОСОБА_1. Умовами договору (п.10) визначено строк його дії з 10.04.15 по 09.05.16.
З Довідки № 62340477 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 24.04.2015р. в м. Києві на просп. Палладіна (Стеценка) мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під керуванням власника, та автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням власника.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2015р. справа № 759/6625/15-п.
27.04.15 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.
Згідно Звіту № 194 про оцінку автомобіля від 13.05.15 матеріальний збиток завданий власникові автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, складає 135220,79 грн.
Фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «КІА», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до рахунку ТОВ «Світ-Авто» від 15.05.15 склала 132 397,00 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 24.04.2015р. за участю застрахованого автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1, згідно страхового акта № 0842.206.15.01.01 від 19.05.15 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 130327,00 грн., 10991,70 грн. з яких було утримано в якості несплаченої страхувальником страхової премії, а 119335,30 грн. було перераховані на рахунки СТО (ТОВ «Світ-Авто») згідно платіжного доручення № 9629 від 27.05.15.
Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «Toyota», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2015р. у справі № 759/6625/15-п.
Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв з 11.04.15 по 10.04.16 (Поліс АЕ/3800931), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0893186.102 від 09.04.2015р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_1.
В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АЕ/3800931) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 510,00 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи - 49 490,00 грн., що і відповідає розміру позовних вимог.
В матеріалах справи наявна копія заяви позивача на виплату страхового відшкодування на адресу відповідача в порядку регресу за вих. № 0842/2015 від 08.07.2015р.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, за таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 490,00 грн. заподіяної внаслідок ДТП шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (02160 м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 19, ідентифікаційний код 30968986) страхове відшкодування в сумі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.09.2015 р.
Суддя Л.Г. Пукшин