пр. № 2-а/759/349/15
ун. № 759/14351/15-а
07 вересня 2015 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. перевіривши адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції м. Києва про визнання дій протиправними, про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та про скасування постанови про адміністратину відповідальність ,
У вересні 2015 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить, скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 26.08.2015 р. р. серія АВ2№ 57784 винесений співробітниками патрульної служби жетон № 001540 та № 001540 та скасувати постанову про притягнення до адміністартивної відповідальності серія №ПС2 №484365 від 26.08.2015 р. по протоколу про адміністартивне порушенн Серія АП1 № 149390 від 26.08.2015 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів та ін.
Відповідно до ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник у зв'язку з складанням відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вказаний позов не є адміністративним, оскільки відповідачем при складанні адміністративного протоколу здійснювалися не владні повноваження, а процесуальні, які повинні бути розглянуті при розгляді справ про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та дії патрульної поліції по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 17 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити позивачу у відкритті провадження у справі за його адміністративним позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, п.1 ч. 1 ст. 109, 186 КАС України ,
Відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції м. Києва про визнання дій протиправними, про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та про скасування постанови про адміністратину відповідальність.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 5 днів.
Суддя: