Справа № 131/1139/15-к
Провадження №11-кп/772/888/2015
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
25 вересня 2015 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області
в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянув «25» вересня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №
№12015020150000169 від 09.06.2014 року відносно
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Джупинівка, українця, громадянина
України, неодруженого, непрацюючого
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_7
за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_8 на вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від «29» липня 2015 року, -
Вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 липня 2015 року затверджено угоду про примирення, укладену 22 червня 2015 року між потерпілим ОСОБА_9 і підозрюваним ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України і йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 , звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до п.п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки:
-не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
-повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 02 червня 2015 року, біля 2 год., з метою незаконного заволодіння транспортним засобом шляхом вільного доступу зайшов у домогосподарство ОСОБА_9 АДРЕСА_1 , звідки незаконно заволодів скутером марки «Хонда - такт» вартістю 6500 грн.
Такими своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 289 ч.1 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Перший заступник прокурора Вінницької області ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі не оспарюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, ставить питання про зміни вироку Іллінецького районного суду Вінницької області від 29.07.2015 року щодо Загороднього за ч.1 ст. 289 КК України, яким затверджено угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим, змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зобов'язати ОСОБА_6 відповідно до п.2 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Свої доводи мотивував тим, що відповідно до угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 від 22.06.2015 року , була домовленість про необхідність призначення останньому покарання за ч.1 ст. 289, ст. 75 КК України у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком. Сторони домовились і про необхідність покладення на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.
Разом з тим, ухвалюючи вирок, затверджуючи угоду та застосовуючи положення ст. 76 КК України, суд зобов'язав ОСОБА_6 взагалі не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, чим порушив його право на вільне пересування, гарантоване Конституцією України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про незаконність вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження, які були дослідженні судом першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим та мотивованим. По кримінальним провадженням, в яких вирок виноситься на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості, на вимоги ч. 4 ст. 474 КПК України суд повинен з'ясувати в обвинуваченого чи цілком він розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального провадження.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на адресу Іллінецького районного суду Вінницької області надійшли, на підставі ст. ст. 291, 474 КПК України обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, та угода про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Іллінецьким районним судом Вінницької області підготовче судове засідання було проведено 29 липня 2015 року за участю обвинуваченого та потерпілого.
Судом з'ясовувалось, чи укладалась угода сторонами добровільно, не є наслідками застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин.
Зі змісту угоди вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочинів визнав повністю, в угоді зазначені детальні обставини скоєного ним кримінального правопорушення, визнав у повному обсязі.
Міра покарання при укладенні угоди обговорена, із запропонованим видом та мірою покарання підозрюваний погодився, про що свідчить його підпис.
Разом з тим вирок суду першої інстанції підлягає зміні, з зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність на підставі ст. 413 КПК України.
Відповідно до п.2 ст. 76 КК України передбачено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Як вбачається з досягнутої угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 від 22.06.2015 року була встановлена домовленість про необхідність призначення останньому покарання за ч.1 ст. 289 із застосуванням ст. 75 КК України у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Сторони домовились і про необхідність покладення на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 , 4 ст. 76 КК України.
На підставі п.2 ст. 76 КК України ОСОБА_6 угодою передбачено зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Суд першої інстанції ухвалюючи вирок, затверджуючи угоду та застосовуючи положення п. ст. 76 КК України, суд зобов'язав ОСОБА_6 взагалі не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, чим порушив його право на вільне пересування, гарантоване статтею 33 Конституції України.
За таких обставин ухвалений судом першої інстанції щодо ОСОБА_6 вирок підлягає зміні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.405, 407, 408,418, 413,419 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_8 - задовольнити повністю.
Вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 29.07.2015 року щодо ОСОБА_6 - змінити.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст. 289 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до п.2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Вінницької області може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії вироку.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Згідно з оригіналом: