Справа № 138/2205/15-к
Провадження №11-кп/772/879/2015
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
30 вересня 2015 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді клопотання, на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2015 року, якою задоволено клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Салтикова Дівця, Куликівського району, Чернігівської області, одруженому, з вищою освітою, проживаючому до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючому покарання з 29.01.2014р. по 25.07.2017р. будучи засудженим за вироком Новозаводського райсуду м. Чернігова від 09.11.2012р. за ст. 368 ч. 3, 69 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.12.2013 вирок змінено, вирішено вважати засудженим до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2014 року зараховано в строк відбуття покарання час знаходження під вартою з 23.03.2013р. по 30.04.2013р.
За участю прокурора ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
10.08.2015 року до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання начальника Могилів-Подільської виправної колонії № 114 та голови Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації про зміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_6 , який відбуває покарання у Могилів-Подільській виправній колонії № 114.
17.08.2015р. Могилів-Подільський міськрайсуд, дослідивши зміст клопотання з доданими матеріалами задовільнив його, оскільки засуджений ОСОБА_6 відбув ? строку покарання, працевлаштований в установі різноробочим, за період відбування покарання в дільниці соціальної реабілітації зарекомендував себе позитивно, 3 рази заохочувався за сумлінну поведінку і ставлення до праці, стягнення не застосовувались, підтримує соціально-корисні зв'язки з дружиною та сином, та після звільнення з установи буде працевлаштований до ПАТ «Ніжинський цегельний завод» на посаду слюсаря-ремонтника, що дає підстави для зміни йому покарання більш м'яким у виді виправних робіт.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання про заміну невідбутої частини покарання засудженому ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_6 хоч і відбув ? строку, проте цього строку не достатньо для його виправлення, враховуючи застосування судом ст. 69 КК України та призначення йому покарання нижчого за найнижчої межі, передбаченої за тяжкий злочин, а також відсутність доказів належної працевлаштованості в колонії, оскільки ОСОБА_6 заробітну плату не отримував, а залучення до робіт із самообслуговування є обов'язком кожного засудженого.
В запереченнях на апеляційну скаргу засуджений ОСОБА_6 просить відмовити в апеляційній скарзі прокурора, зважаючи на її необ'єктивність та доводи, наведені в запереченнях.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній, та просить скасувати ухвалу суду і відмовити в задоволенні клопотання, засудженого ОСОБА_6 , який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки він за час відбування покарання дотримувався вимог Закону: не порушував режим відбування покарання, виконував всі покладені на нього обов'язки, а тому і не може бути відмовлено в клопотанні з підстав зазначених прокурором, в разі заміни невідбутої частини покарання виправними роботами буде виконувати судове рішення і працювати на підприємстві, яке дало згоду на його трудовлаштування, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Суд першої інстанції навів в ухвалі достатньо доказів того, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення і прокурор в ході судового розгляду не заперечував проти задоволення клопотання та доводів, які приводились на підтримання клопотання.
Проте цей же прокурор звернувся з апеляційною скаргою, де не погодився з судовим рішенням, зазначивши, що судом не взято до уваги той факт, що ОСОБА_6 засуджений за вчинення корупційного злочину і застосована ст. 69 КК України значно покращила становище засудженого.
Однак такі твердження не ґрунтуються на Законі, оскільки діюче законодавство не передбачає обмежень для застосування ст. 82 КК України до засуджених за корупційні злочини чи в разі застосування ст. 69 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 відбув більше ніж ? строку призначеного покарання, як того вимагає ст. 82 КК України.
Жодних стягнень чи заперечень для застосування до ОСОБА_6 більш м'якого покарання не встановлено.
Посилання прокурора на те, що оскільки ОСОБА_6 не отримував заробітну плату, то не можна брати до уваги його сумлінне ставлення до праці, є довільним трактуванням Закону прокурором.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 виконував всі покладені на нього обов'язки адміністрацією установи, де він відбуває покарання, не відмовлявся і не ухилявся від праці різноробочого, що могло би бути взято до уваги, якби такі факти мали місце і позбавлений права вибирати вид робіт і оплату. Навпаки, ОСОБА_6 заохочувався за сумлінне ставлення до праці.
ОСОБА_6 підтримує соціально корисні зв'язки з сім'єю, що також буде сприяти його виправленню в ході відбування виправних робіт на ПрАТ «Ніжинський цегельний завод».
Колектив даного підприємства готовий прийняти на роботу ОСОБА_6 в якості слюсаря-ремонтника, який має відповідну технічну освіту і зможе працювати за даною спеціальністю, оскільки дана посада не підпадає під заборону щодо позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням організаційних та адміністративних функцій.
Про це також було підтверджено і на адресу Апеляційного суду Вінницької області листом від 22.09.2015 року ПрАТ «Ніжинський цегельний завод».
За наведених вище обставин, апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції є такою, що ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. 405, 407, 419 КПК України,
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді клопотання, залишити без задоволення, а ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2015 року щодо задоволення клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3 місяців.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом вірно: