Справа № 226/710/12
04 квітня 2012 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі : головуючого судді Робак С.О.
при секретарі Грох Н.С.
з участю прокурора Трачука О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Тульчині справу за позовом Прокурора Тульчинського району в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення тимчасової державної допомоги,
Прокурор Тульчинського району звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що проведеною прокуратурою Тульчинського району перевіркою встановлено, що рішенням Тульчинського районного суду від 26 вересня 2007 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.09.2009 року, до повноліття дитини.
Відповідно до п.8 ст.181 Сімейного кодексу України, якщо батько ухиляється від сплати аліментів, або не має можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
ОСОБА_2 звернулась із заявою до районного управління праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА про призначення їй тимчасової державної допомоги у зв”язку з тим, що її чоловік не сплачує аліменти і починаючи з 01.12.2008 року по 31.07. 2010 року ОСОБА_2 отримала в УПСЗН Тульчинської РДА відповідну тимчасову допомогу по догляду за дитиною. Станом на 01 лютого 2012 року ОСОБА_2 отримала в УПСЗН Тульчинської РДА допомогу на загальну суму 4691,4 гривень.
Відповідно до п.10.ст.181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України в судовому порядку.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені обставини.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з”явився, направивши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність. Позов підтримує і просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав. Згідний на його задоволення.
Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як він вмотивований і підтверджений матеріалами справи: копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2О.( а.с. 9 ), копією виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ( а.с.6 ), довідками відділу ДВС про неотримання аліментів ( а.с.8, 12, 15, 18 ), копією свідоцтва про народження дитини, згідно якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками дитини ОСОБА_3 ( а.с. 7 ), довідкою Тульчинської міської ради № 1493 про те, що дитина ОСОБА_3 знаходиться на утриманні ОСОБА_2 ( а.с.5 ), копією заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги ( а.с.2-3 ), копіями рішень про призначення соціальної допомоги ОСОБА_2О.( а.с. 13,16,19 ), довідкою УПСЗН Тульчинської РДА № 172 від 07.02.2012 року про суму виплаченої соціальної допомоги, яка складає 4691,40 грн. ( а.с. 20 ).
На підставі викладеного, керуючись ст.181 Сімейного кодексу України ст..ст. 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд,-
Позов прокурора Тульчинського району задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації 4691,40 грн( чотири тисячі шістьсот дев”яносто одну ) грн. 40 коп. виплаченої тимчасової державної допомоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 214 грн.60 коп. судового збору.
На рішення суду протягом десяти днів, з моменту його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.
Суддя