137/1720/15-к
01.10.2015р. с.м.т. Літин
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
представника Літинської ВК 123 ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Козятинського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше засудженого, останній раз 19.03.2014 року вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі (початок строку: 04.12.2013 року, кінець строку: 11.08.2016 року), про умовно - дострокове звільнення,
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним клопотанням.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив його задовольнити з тих підстав, що як на його думку, він став на шлях виправлення.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 , підтримав клопотання та просив його задовольнити оскільки вважає, що його підзахисний довів своє виправлення.
Представник Літинської ВК 123 ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання засудженого з тих підстав, що останній на шлях виправлення не став, має стягнення за вживання алкогольних напоїв.
Прокурор ОСОБА_3 також заперечив проти задоволення клопотання, пояснивши, що ОСОБА_6 за час відбування покарання заохочень не має, характеризується негативно, має стягнення, тобто на шлях виправлення не став.
Заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 вважаю, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_6 засуджений 19.03.2014 року вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі (а.с. 11-12).
Стаття 81 КК України передбачає, що умовою для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 26.04.2000 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. При цьому суд враховує поведінку засудженого за весь період відбування покарання.
З матеріалів провадження та копії особової справи ОСОБА_6 вбачається, що під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_6 підпадає, однак відповідно до витягів із протоколів № 26 від 29.10.2014 р. (а.с. 13), №10 від 20.04.2015 р. (а.с.14) та №23 від 23.09.2015 р. (а.с. 15), комісія Літинської ВК №123 по розгляду матеріалів особових справ засуджених неодноразово відмовляла ОСОБА_6 у застосуванні до нього ст. 101 КВК України, ст.ст. 81,82 КК України, оскільки останній під час відбування покарання не довів своє виправлення.
Згідно характеристики засудженого ОСОБА_6 , яка міститься в матеріалах особової справи, останній за час відбування покарання характеризується негативно, за допущене порушення установленого порядку відбування покарання, яке виражене у вживанні спиртовмісних речовин, притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи у вигляді поміщення у ДІЗО. До виконання передбачених законом вимог персоналу ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Під час відбування покарання перебуває на профілактичному обліку як злісний порушник встановленого режиму відбування покарання. (а.с. 16).
Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення від 20.04.2015 р., виданої начальником відділення СПС Літинської ВК 123 ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_6 за час перебування у Літинській ВК № 123 мав 1 стягнення, яке на момент звернення до суду погашене. Також у засудженого відсутні заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці (а.с. 17).
Оскільки на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_6 , відбуваючи покарання у Літинській ВК №123, своєю поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, клопотання останнього не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537, 539 КПК України,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 7 днів.
Суддя:ОСОБА_1