ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
10 червня 2013 року № 2а-8586/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Головань О.В., Патратій О.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної виконавчої служби України;
третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправними дій, рішень, бездіяльності
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - ОСОБА_2 позовні вимоги задоволено частково, постановлено:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту ДВС Міністерства юстиції України за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 від 20.05.2009 р. про відмову в задоволенні скарг.
2. Визнати протиправними дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що проявились в неналежному розгляді скарг ОСОБА_1 по наслідкам яких винесено постанову від 20.05.2009 р. про відмову в задоволенні скарг.
3. Визнати протиправними дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3, що проявилися в написанні в постанові від 20.05.2009р., що 10.09.2007р. стягувачу сплачено в повному обсязі компенсацію за моральну шкоду та судові витрати в сумі 11 763,12коп.
4. Визнати протиправним та таким що не відповідає вимогам ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод висновок Департаменту ДВС Міністерства юстиції України викладеного в постанові від 20.05.2009 р., що копія платіжної вимоги є підтвердженим отримання стягувачем коштів в сумі 11 763 грн. 12 коп.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013р. зазначена постанова залишена без змін та набрала законної сили.
На виконання вимог постанови суду першої інстанції, згідно заяви позивача, Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист від 13.03.2013р.
Після звернення позивача до Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження, постановою останньої від 27.03.2013р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із невідповідністю виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
31.05.2013р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій позивач, посилаючись на норми ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України просить:
1. Зобов'язати Державну виконавчу службу України надати суду протягом пяти днів з дня отримання ухвали звіт про виконання в вимог постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012р.;
2. За наслідками розгляду звіту або в разі його неподання, накласти на керівника Державної виконавчої служби України штраф у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат за не виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012р.
Заява обґрунтована тим, що на даний час відповідачем не вчинено жодних дій щодо розгляду скарги позивача, у зв'язку з якою було прийнято постанову від 20.05.2009р., що судом скасована.
Заперечуючи проти задоволення скарги, представник відповідача звертав увагу на те, що в постанові суду від 01.08.2012р. не передбачено прямого обов'язку вчинити дії - дати відповідь на скаргу.
Розглянувши в судовому засіданні зазначену заяву, суд вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
20.12.2007р. старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України Абісов А.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №4529908 у зв'язку із виплатою ОСОБА_1 компенсації в розмірі 11 763,12 грн.
Не погоджуючись із постановою від 20.12.2007р. позивачем було оскаржено її до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, в.о. начальника якої - ОСОБА_5 винесено постанову від 20.05.2009р. про відмову в задоволенні скарги.
Як вже було зазначено, постанову від 20.05.2009р. згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012 року скасовано.
Згідно з статтями 8-1, 8-3 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 16.04.2009р. начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищої посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк.
Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язок вказаних осіб стосовно перевірки законності виконавчого провадження при розгляді скарг, за результатами чого приймається постанова.
Оскільки постанова в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_5 від 20.05.2009р. про відмову в задоволенні скарги скасована рішенням суду, то скарга позивача, у зв'язку з таким скасуванням, залишається не розглянутою. Відповідно, вимоги статтей 8-1, 8-3 Закону України «Про виконавче провадження» - не виконані.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до абзацу десятого пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, його форми на порядок провадження, врегульовано, зокрема, ст. 267 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2,4,5,6,7,8 наведеної статті врегульовано порядок, строки та відповідальність за неподання зазначеного звіту, зокрема накладення штрафів.
З огляду на наведене, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. При цьому, накладення штрафу не виключає кримінальної відповідальності.
Разом з тим, накладення штрафу можливе лише після спливу встановленого судом строку для подачі звіту про виконання рішення, з врахуванням висновків щодо такого виконання.
Таким чином, пункт другий вимоги заяви позивача щодо накладення штрафу, на даний момент, є передчасним.
В свою чергу пункт перший заяви підлягає задоволенню, оскільки, як вже було встановлено, вимоги постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012 року не виконані, права позивача, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо розгляду скарги, - порушені.
В зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну виконавчу службу України надати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012 року.
Керуючись статтями 160, 165, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Зобов'язати Державну виконавчу службу України надати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012 року по справі № 2а-8586/12/2670 протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту даної ухвали.
Ухвала набирає сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа
Суддя О.В. Головань
Суддя О.В. Патратій
Повний текст виготовлено 13.06.2013р.