Справа 2-137\09
Іменем України
4 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Нежури В.А.
при секретарі - Зологіній Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Виробничо-будівельна фірма "МЖКБУД", 3-тя особа директор Гусак Б.І. про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до колективного підприємства виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що працюючи головним інженером колективного підприємства виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» з листопада 1990 року, наказом № 139-к від 21 вересня 2007 року незаконно звільнений з роботи згідно п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Позивач вважає звільнення незаконним оскільки порушень трудових обов'язків, які б давали пдстави для розірвання з ним трудового договору він не вчиняв. За весь період роботи колективного підприємства до нього як до співвласника та головного спеціаліста підприємства не було жодних претензій та зауважень. Його неодноразово відзначали подяками та грамотами за хорошу роботу та вклад в розвиток підприємства та розвиток будівельної індустрії м. Києва, в тому числі від Кабінету Міністрів України, від Київського міського Голови, Президента холдингової компанії „Київмісьбуд", та інші. Крім того, посилався на порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що він не допустив жодного порушення своїх трудових обов'язків, діяв в рамках своїх посадових обов'язків.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що за порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 було оголошено дві догани відповідно до наказів № 32-к від 16.03.2007 року та № 34-к від 19.03.2007 року. Потім ОСОБА_1 не з'явився на наради до AT XK "Київміськбуд" 22 та 27 серпня 2007 року, проігнорувавши розпорядження директора підприємства. Крім того позивач систематично не виконував вимоги наказу № 34 від 01.11.2006 p., відмовляючись реєструватись у книзі обліку місцевих відряджень.
У зв'язку з допущеними ОСОБА_1 дисциплінарними проступками, відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України, адміністрація розпорядженням від 30 серпня 2007 р. за № 353 запропонувала позивачу надати письмові пояснення щодо допущених порушень. Позивач відмовився отримати під розпис вказане розпорядження, про що відповідачем було складено акт від 30.08.07 р.
До 12.00 год. 31.08.07 p. ОСОБА_1 не надав письмових пояснень, про що відповідачем було складено акт від 31 серпня 2007 року.
Після цього, наказом N 139-к від "21" вересня 2007р. він був звільнений з роботи за систематичне невиконання без поважних причин своїх трудових обов'язків згідно п.3 ст. 40 КЗпП України.
Третя особа Гусак Б.І. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про слухання справи у його відсутність.
2
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з листопада 1990 року працював у колективному підприємстві виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» (попередня назва МАП ПСФ "МЖКстрой") на посаді головного інженера (а. с. -7).
Згідно наказу за підписом директора підприємства Гусака Б.І. № 139-к від 21 вересня 2007 року, ОСОБА_1 був звільнений з роботи згідно п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором (а.с. - 40).
Вказаним наказом ОСОБА_1 був звільнений з роботи з колективного підприємства виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд», хоча згідно свідоцтва про державну реєстрацію колективне підприємство виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» 06.09.2007 р. було реорганізоване в ТОВ "Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» (а.с. 120, 163).
Представник відповідача надав суду копію наказу № 143-к від 25 вересня 2007 року про внесення змін до наказу № 139-к від 21 вересня 2007 року що назви підприємства, з яким ОСОБА_1 всупереч вимогам ч.2 ст. 47 КЗпП України ознайомлений не був і копія наказу йому не надавалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Суд вважає, що на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи не було погодження виборного органу первинної профспілкової організації на його звільнення, виходячи з наступного.
В наказі № 139-к від 21 вересня 2007 року в переліку підстав звільнення ОСОБА_1 не вказана згода профспілкового органу, хоча це є обов'язковою умовою звільнення.
Доводи представника відповідача про наявність такого рішення на момент звільнення та відсутність посилання на нього через неуважність суд вважає безпідставними, оскільки надана суду копія протоколу засідання профспілкового комітету № 3 від 14.09.2007 р. вказує на порушення процедури розгляду питання профспілковим органом, регламентованим ч.3 ст. 43 КЗпП України, яка передбачає, що подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою згодою.
Письмової згоди ОСОБА_1 на розгляд подання за його відсутності суду не надано, посилання в протоколі на ту обставину, що ОСОБА_1 запрошувався на засідання профспілкового комітету в усній формі жодним доказом відповідач не підтвердив, а сам ОСОБА_1 факт запрошення його на засідання профспілкового комітету в будь-якій формі категорично заперечує, зазначаючи, що цілий день 14 вересня був на роботі.
Судом також встановлено, що посилання відповідача в наказі про звільнення ОСОБА_1 на те, що останній систематично не виконував вимоги наказу № 34 від 01.11.2006 p., відмовляючись реєструватись у книзі обліку місцевих відряджень не відповідають дійсності, так як спростовуються підписами позивача у книзі обліку місцевих відряджень (а.с. - 109, 116).
Відповідно до частини першої та другої ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір, одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною п'ятою ст. 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, підлягає негайному виконанню.
3
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348.
З 25.09.2007 р. по 04.02.2009 р. у ОСОБА_1 вимушений прогул, терміном 500 днів.
Згідно довідку № 32 від 03.03.2008 року, середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 173 гр. 36 коп. (а.с. - 64).
Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачу за час вимушеного прогулу 86 680 гр. (500 x 173, 36).
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про поновлення на роботі.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 21, 41, 43, 232, 235 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 81, 88, 179, 212- 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати накази № 139-к від 21 вересня 2007 року і наказ № 143-к від 25 вересня 2007 року ТОВ "Виробничо-будівельна фірма МЖКбуд" про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера і поновити його на посаді головного інженера ТОВ "Виробничо-будівельна фірма МЖКбуд".
Стягнути з ТОВ "Виробничо-будівельна фірма МЖКбуд" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 вересня 2007 року по день винесення рішення в сумі 86 680 гр.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інженера ТОВ "Виробничо-будівельна фірма МЖКбуд", а також стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 5 200 гр. 80 коп. підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ТОВ "Виробничо-будівельна фірма МЖКбуд" в доход держави 868 гр. 80 коп. несплаченого держмита і 30 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20- денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.