Справа № 750/6743/15-а
Провадження № 2-а/750/643/15
29 вересня 2015 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Рахманкулової І.П.,
із секретарем Разумейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернулася до суду з позовом, в якому, уточнивши зміст позовних вимог згідно заяви від 23.09.2015 року, просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови у призначенні їй пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відмова оформлена листами №15178/07 від 24.06.2015 року та №16735/07 від 07.07.2015 року. Також позивач просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові зарахувати до стажу її роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), половину строку навчання на денному факультеті в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого з 01.09.1991 року по 01.12.1993 року, а саме 2 роки 3 місяці, а також період роботи на посаді старшого помічника прокурора Чернігівської області з питань захисту прав і свобод дітей з 20.05.2012 року по 05.06.2012 року. Крім того, позивач просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) в розмірі, визначеному цією статтею, з 16.04.2015 року, тобто з дня подання нею відповідної заяви.
Позов обґрунтовано тим, що 16 квітня 2015 року позивач звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1789-ХІІ) та до заяви додала всі необхідні документи та належним чином завірені їх копії, які надають право на призначення такої пенсії.
30 травня 2015 року, 4 липня 2015 року та 10 липня 2015 року позивач отримала листи з Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років.
Позивач з таким рішенням відповідача не згодна, оскільки має достатній стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, а тому звернулася до суду з позовом.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі та просила позов задовольнити.
Відповідач подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний стаж вислуги років (22 роки) для призначення пенсії.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.
Встановлено, що 16 квітня 2015 року позивач звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
30 травня 2015 року, 4 липня 2015 року та 10 липня 2015 року позивач отримала листи з Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років.
З листів управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові випливає, що до вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» зараховано період роботи позивача з 03.07.1995 року по 15.04.2015 року (19 років 9 місяців 13 днів) в прокуратурі Чернігівської області, а також половину періоду навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого з 01.09.1991 року по 02.07.1995 року (3 роки 10 місяців 2 дні), тобто 1 рік 11 місяців 1 день, що загалом складає 21 рік 8 місяців 14 днів спеціального стажу, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років. Зазначено, що оскільки період з 03.07.1995 року по 29.02.1996 року вже раз був включений до вислуги років як робота на прокурорській посаді, тому двічі один і той же період не може бути врахований до стажу роботи та вислуги років.
Позивач у позові зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові період її навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого без жодного законного обґрунтування визначено тільки з 01.09.1991 року по 02.07.1995 року, не враховано такий з 03.07.1995 року по 29.02.1996 року згідно записів у трудовій книжці. Крім того, до стажу роботи позивача також не враховано період роботи на посаді старшого помічника прокурора Чернігівської області з питань захисту прав і свобод дітей з 20.05.2012 року по 05.06.2012 року. Обґрунтуванням цього зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності з 20 травня 2012 року, були внесені зміни до ст. 56 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими назва посад «помічник (старший помічник) прокурора замінена на назву «прокурор (старший прокурор) прокуратури. При обчисленні стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», робота на посадах помічника (старшого помічника) прокурора до введення в дію вищезазначених змін зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до цієї статті. З 20 травня 2012 року до такого стажу відповідно зараховується час роботи на посадах прокурорів та старших прокурорів прокуратур.
Суд не може погодитися з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до записів в трудовій книжці та довідки з Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 13.03.2015 № Ш-124/164, з 01.09.1991 року по 29.02.1996 року позивач навчалася на денному факультеті № 2 в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство» та 25.02.1996 року рішенням державної екзаменаційної комісії їй присвоєно кваліфікацію спеціаліста - юриста.
Вказана обставина також підтверджується дипломом серії ЛК ВЕ № 000644, який виданий 29.02.1996 року, реєстраційний № 50.
Також, згідно трудової книжки, з 03.07.1995 року по 15.04.2015 року позивач працювала в органах прокуратури на посадах, які включені у перелік посад, перелічених у ст. 56 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (чинний на час виникнення спірних правовідносин) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років.
До вислуги років, яка дає право на пенсію, згідно з цією статтею зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 56 зазначеного закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури працівниками, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (ч. 6 ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ).
Таким чином, із врахуванням часу роботи позивача в органах прокуратури Чернігівської області з 03.07.1995 року по 15.04.2015 року - 19 років 9 місяців 13 днів та половини строку навчання на денному факультеті № 2 в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого (з 01.09.1991 року по 29.02.1996 року), що складає 2 роки 3 місяці, у позивача наявний стаж 22 роки 13 днів, що надає право відповідно до вимог ч. 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на призначення пенсії за вислугою років.
Позиція Верховного суду України щодо зарахування до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» половини строку навчання на заочному чи вечірньому факультетах вищих юридичних навчальних закладів викладена у постановах від 05 листопада 2013 року №21-289а 13 та від 22 квітня 2014 року №21-65а14.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та такий згідно ч. 10 ст. 24 цього Закону зараховується в одинарному розмірі.
Частина 4 цієї ж статті передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним законом,зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених ним законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема в Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «стаж страховий», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Так, згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Крім того, відповідно до ч. З цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.
Тобто діюче на той час (чинне в період навчання позивача в НЮАУ) законодавство передбачало зарахування періоду навчання у вищому навчальному закладі до загального трудового стажу в повному обсязі.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Так, ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Частиною 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до спеціального стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачено зарахування половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Як слідує з роз'яснень, які містяться в п.3.2 Рекомендацій Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007 року № 07.2-10/1 «Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям осіб публічної служби та науковим (науково-педагогічним) працівникам», період роботи на посаді стажиста помічника прокурора та половина строку навчання у вищому навчальному закладі (стаціонарна форма), після навчання в якому особа отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство» підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, зі змісту ч. 1 та ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 09.07.2003, ч. З ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-Х1І, ч. 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин») слідує, що зарахування половини строку навчання на денному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в період з 01.09.1991 року по 29.02.1996 року, що складає 2 роки 3 місяці не суперечить вимогам ч. 10 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 щодо зарахування страхового стажу в одинарному розмірі.
Крім того, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка.
Постановою КМ України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально- курсових комбінатах (центрі, пункті тощо), у вищих навчальних закладах та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі.
Отже, половина часу навчання на денному факультеті у вищому навчальному закладі зараховується у даному випадку до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Включення цього періоду до вислуги років не суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, оскільки, крім вищезазначеного, закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.
Таким чином, оскільки факт навчання позивача в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого з 01.09.1991 року по 29.02.1996 року підтверджено записами у трудовій книжці, дипломом серії ЛК ВЕ №000644, відповідно до вимог ч. 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції яка чинна на час виникнення спірних правовідносин) до вислуги років зараховується тільки половина строку навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 3 місяці (з 01.09.1991 року по 01.12.1993 року), а отже, відсутнє накладення спеціального стажу, який розпочато з 03.07.1995 року, і такий відповідно до вимог ч. 10 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003 зараховується в одинарному розмірі.
Також суд вважає безпідставною відмову відповідача в зарахуванні в спеціальний стаж періоду роботи на посаді старшого помічника прокурора Чернігівської області з питань захисту прав і свобод дітей з 20.05.2012 року по 05.06.2012 року.
Так, згідно записів в трудовій книзі, довідки прокуратури Чернігівської області № 11-1565 вих15 від 13.07.2015, позивач безперервно працювала в органах прокуратури на прокурорських посадах з 03 липня 1995 року і по цей час. Наказом прокурора Чернігівської області від 11 березня 2011 року № 70-к позивач призначена на посаду старшого помічника прокурора області з питань захисту прав і свобод дітей. Наказом прокурора області від 06 червня 2012 року № 276 к, у зв'язку з частковою зміною структури та штатного розпису прокуратури Чернігівської області, відповідно до ст. 16 Закону України «Про прокуратуру», позивача призначено на посаду старшого прокурора прокуратури Чернігівської області з питань захисту прав і свобод дітей, звільнивши з попередньої посади. У зв'язку з цим виконано запис у трудовій книзі від 06.06.2012.
Таким чином, зміна найменування зазначеної посади не є підставою для не зарахування позивачу стажу роботи в період з 20.05.2012 року по 05.06.2012 року. При обчисленні стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», робота на посадах помічника (старшого помічника) прокурора зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до цієї статті.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а порушене право відновленню.
Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд,-
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), половину строку навчання на денному факультеті в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого з 01.09.1991 року по 01.12.1993 року, а саме 2 роки 3 місяці.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), період роботи на посаді старшого помічника прокурора Чернігівської області з питань захисту прав і свобод дітей з 20.05.2012 року по 05.06.2012 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) в розмірі, визначеному цією статтею, з 16.04.2015 року, тобто з дня подання позивачем відповідної заяви.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 грн. 08 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.
Суддя І.П. Рахманкулова