22 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/2420/15
час прийняття: 15 год. 10 хв. категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень - рішень від 19.06.2015 р. №0000222200, №0000212200, №0000202200,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" звернулося з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень - рішень від 19.06.2015 р. №0000222200, №0000212200, №0000202200.
В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що Відповідачем була призначена та проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.06.2013року по 31.12.2014року. За результатами такої перевірки, на думку представників Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про нікчемність господарських операцій Позивача з ПП "Веста Метаопт" та ПП "Абсолют-транс" щодо надання транспортних послуг по перевезенню продукції підприємства. Вказані господарські операції, як зазначили представники Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, що стало підставою для врахування їх при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість.
На думку представників Позивача, також є безпідставними висновки уповноважених осіб податкового органу щодо відсутності права у підприємства на коригування своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість в результаті повернення кінцевими споживачами, які не є платниками ПДВ, продукції підприємства.
Як зазначили представники Позивача, окремі недоліки при заповненні документів бухгалтерського обліку та відсутність ПП "Веста Метаопт" і ПП "Абсолют-транс" за місцем реєстрації не можуть виключати у платника права на формування податкового кредиту чи визнання його валових витрат у взаємовідносинах з такими контрагентами.
Представники Відповідача, Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, проти позову заперечили і пояснили, що дійсно в період з 05.05.2015року по 26.05.2015року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.06.2013року по 31.12.2014року. За результатами такої перевірки було встановлено, що платником за 2014рік завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4857304,00грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 420818,00грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення з цього податку за грудень 2014року в розмірі 210567,00грн., та інші порушення.
Як пояснили представники податкового органу, значна частина виявлених порушень підприємством визнана. Винесені податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки в частині, що оскаржуються Позивачем, на думку представників Відповідача є правомірними, так як господарські операції Позивача з ПП "Веста Метаопт" та ПП "Абсолют-транс" щодо надання транспортних послуг по перевезенню продукції підприємства не мають реального товарного характеру, не підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Надані документи містять ознаки дефектності і оформленні з метою на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. ПП "Веста Метаопт" та ПП "Абсолют-транс" відсутні за юридичними адресами, не мають у власності жодних транспортних засобів та інших виробничих умов для надання послуг по перевезенню продукції Позивача.
На думку представників Відповідача, Позивач безпідставно коригував свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість в результаті повернення товарів кінцевими споживачами-неплатниками ПДВ. Таких кінцевих споживачів-покупців продукції взагалі не можливо ототожнити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення платником своїх зобов'язань з цього податку та їх корегування регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 05.05.2015року по 26.05.2015року уповноваженими посадовими особами податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.06.2013року по 31.12.2014року, про що був складений відповідний акт перевірки від 03.06.2015року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 15.05.2015 р.:
- №0000222200 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 4839304,00грн. (Позивачем оскаржується лише в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 1872975,00грн.);
- №0000212200 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 210567,00грн. (Позивачем оскаржується лише в частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 177062,00грн.);
- №0000202200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 444410,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 111103,00грн. (Позивачем оскаржується лише в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 404022,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 101006,00грн.).
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 03.06.2015року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000222200 в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 1872975,00грн. стало виключно невизнання податковим органом:
- віднесення до валових витрат Позивача 468417,00грн. витрат за отримані від ПП "Веста Метаопт" транспортні послуги щодо перевезення продукції підприємства;
- віднесення до валових витрат Позивача 1404558,00грн. витрат за отримані від ПП "Абсолют-транс" транспортні послуги щодо перевезення продукції підприємства.
Доводи податкового органу про завищення Позивачем вказаних валових витрат за 2014рік на загальну суму 1872975,00грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини Позивача з ПП "Веста Метаопт" були зумовлені договором про транспортне-експедиційне обслуговування від 10.06.2014року на перевезення продукції підприємства (ковбасні вироби, м'ясопродукти, продукти харчування, тощо).
Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ПП "Веста Метаопт" щодо перевезення відповідної продукції, які мали місце в червні-вересні 2014року, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( договори-заявки, акти здачі-прийняття послуг, товарно - транспортні та податкові накладні, акти звірки взаєморозрахунків, банківські платіжні доручення), які підтверджують факт надання зазначених послуг та їх оплату.
Спірні господарські відносини Позивача з ПП "Абсолют-транс" були зумовлені договором про транспортне-експедиційне обслуговування від 01.10.2014року на перевезення продукції підприємства (ковбасні вироби, м'ясопродукти, продукти харчування, тощо).
Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ПП "Абсолют-транс" щодо перевезення відповідної продукції, які мали місце в жовтні-грудні 2014року, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( договори-заявки, акти здачі-прийняття послуг, товарно - транспортні та податкові накладні, акти звірки взаєморозрахунків, банківські платіжні доручення), які підтверджують факт надання зазначених послуг та їх оплату.
Суд критично оцінює доводи представників податкового органу про те, що надання транспортних послуг не є основними видами діяльності ПП "Веста Метаопт" і ПП "Абсолют-транс".
Надання таких послуг не передбачає обов'язкового їх визначення в статусі основних видів діяльності.
Більш того, в довідці Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 11.07.2014року прямо зазначено, що одним із основних видів діяльності ПП "Абсолют-транс" за КВЕД-2010 є " 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту" (а.с.- 58 т.2).
Як пояснили в судовому засіданні представники Позивача та свідок ОСОБА_5 (працівник Позивача), за своєю суттю транспортні послуги ПП "Веста Метаопт" і ПП "Абсолют-транс" зводилися до надання Позивачу оперативної інформації про наявність відповідних транспортних засобів, які здатні перевезти продукцію Позивача до відповідних споживачів (покупців) за відповідним маршрутом, та забезпечення Позивача такими транспортними засобами.
В ході дослідження судом "Журналу обліку виїзду автотранспорту, завантаженого продукцією, з території підприємства" за спірний період 2014року встановлено, що в цьому журналі містяться записи про вид транспортного засобу, що здійснювали вивіз продукції, та їх державні реєстраційні номери (а.с.60-209 т.2). Ці записи узгоджуються із даними щодо виду транспортних засобів і їх державних реєстраційних номерів, які зазначені в товарно-транспортних накладних на транспортування та доставку цієї ж продукції підприємства.
Суд також критично оцінює доводи представників податкового органу про те, що у ПП "Веста Метаопт" і ПП "Абсолют-транс" відсутні власні транспортні засоби, а окремі із зазначених в товаротранспортних накладних транспортні засоби, ніби то, не придатні для перевезення продукції Позивача.
По-перше, в досліджених судом договорах про транспортне-експедиційне обслуговування не зазначено, що такі послуги будуть надаватися виключно власними транспортними засобами вказаних господарюючих суб'єктів.
По-друге, доводи Відповідача про те, що за реєстраційними номерами ВС1684АА зареєстрований автобус "Богдан", спростовані в судовому засіданні дослідженим свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за цим же реєстраційним номером автомобіля марки "Форд" (фургон малотоннажний) (а.с.236-238 т.2). Саме такий вид транспортного засобу зазначений в товарно-транспортних накладних та "Журналу обліку виїзду автотранспорту, завантаженого продукцією, з території підприємства".
Одночасно суд підтримує доводи представників Відповідача, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пп. 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яку Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.
При дослідженні в судовому засіданні товарно-транспортних накладних безспірно підтверджено наявність окремих недоліків при їх заповненні (дефектність).
Разом з тим, згідно пояснень представників Позивача, таке заповнення товарно-транспортних накладних зумовлено особливістю діяльності підприємства і не може свідчити про їх дефектність.
Так, предметом перевезень була продукція різного виду та асортименту, вага якої і кількість визначалася окремо, а тому загальну кількість такого вантажу за відсутності для заповнення відповідної графи ТТН можна просто визначити сумарно. В значній кількості випадків продукція перевозилася двом і більше покупцям, що знаходилися за різними юридичними адресами та за різними населеними пунктами, а графи ТТН цього також не передбачають.
Вказані доводи представників Позивача також знайшли своє підтвердження в ході дослідження відповідних товарно-транспортних накладних.
Одночасно суд зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Передбачені цими правилами ТТН взагалі не передбачають самостійних граф для визначення вартості транспортних чи транспортно-експедиційних послуг.
Підставою для бухгалтерського обліку вартості наданих Позивачу ПП "Веста Метаопт" і ПП "Абсолют-транс" транспортно-експедиційних послуг були акти щодо прийняття-здачі таких послуг (робіт), які були досліджені в судовому засіданні, та підтверджують вид і вартість таких послуг, транспортний засіб, яким вони надавалися, та маршрути таких перевезень.
Відомості, що викладені в даних актах, відповідають інформації, що міститься в ТТН та в "Журналі обліку виїзду автотранспорту, завантаженого продукцією, з території підприємства", а тому в суду не виникло жодного сумніву в реальності вказаних господарських операцій Позивача з ПП "Веста Мегаопт" і ПП "Абсолют-транс".
Таким чином, в розумінні вимог ст.ст. 134,138 Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення спірних відносин, Позивач 468417,00грн., що були сплачені за отримані від ПП "Веста Метаопт" транспортні послуги щодо перевезення продукції підприємства, та 404558,00грн., що були сплачені за отримані від ПП "Абсолют-транс" аналогічні транспортні послуги, правомірно відніс до валових витрат за відповідні звітні періоди 2014року та правомірно врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за ці ж періоди.
Вказані господарські операції Позивача були зумовлені реалізацією відповідної продукції, яка доставлялася її покупцям (споживачам), що зазначені в досліджених ТТН, за аналогічні звітні періоди. Тобто, за приписами ст.ст.134,135,138 Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення спірних відносин, вказані господарські операції вплинули на визначення собівартості реалізованої продукції та на валовий дохід Позивача в результаті її реалізації.
Разом з тим, як підтвердили представники податкового органу, за результатами вказаної перевірки Позивачу підтверджені собівартість реалізованої продукції та валовий дохід Позивача в результаті реалізації такої продукції.
Невизнання господарських операцій по перевезенню продукції підприємства і одночасне підтвердження формування собівартості реалізованої продукції та валового доходу Позивача в результаті реалізації такої продукції є алогічними діями податкового органу в розумінні вимог податкового законодаства.
Жодного обґрунтування таких алогічних дій податкового органу її представники в суді не надали.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.06.2015 р. №0000222200 в частині завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 1872975,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині, а позов - задоволенню.
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 03.06.2015року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваних податкового повідомлення - рішення №0000212200 в частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 177062,00грн. та податкового повідомлення - рішення №0000202200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 404022,00грн. стало виключно невизнання податковим органом:
- податкового кредиту, сформованого в результаті господарських операцій Позивача по оплаті ПП "Веста Метаопт", ПП "Абсолют-транс" транспортних послуг щодо перевезення продукції підприємства, які мали місце в червні-грудні 2014року, відповідно в розмірі 93683,00грн. та 256933,00грн.;
- коригування Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень-грудень 2014року на загальну суму 206875,00грн., зумовлених поверненням кінцевими споживачами, які не є платниками ПДВ, продукції підприємства.
Доводи податкового органу, що такі порушення призвели до заниження грошового зобов'язання Позивача з податку на додану вартість в розмірі 404022,00грн. за червень-грудень 2014року та до завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 177062,00грн. за грудень 2014року не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, господарські операції Позивача з ПП "Веста Метаопт" щодо перевезення відповідної продукції, які мали місце в червні-вересні 2014року, з ПП "Абсолют-транс" щодо перевезення відповідної продукції, які мали місце в жовтні-грудні 2014року, носили реальний характер та підтверджуються всіма необхідними документами бухгалтерського та податкового обліку.
За приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як зазначено в платіжних дорученнях та актах звірки взаєморозрахунків, досліджених в судовому засіданні, Позивачем ПП "Веста Мегаопт" і ПП "Абсолют-транс" сплачено відповідно у вартості транспортних послуг 93683,00грн. та 256933,00грн. податку на додану вартість (а.с.150-160 т.1).
Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сплачені Позивачем у вартості вказаних послуг суми податку на додану вартість правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача за червень 2014року в розмірі 19450,00грн., за липень 2014року - 24517,00грн., за серпень 2014року - 18492,00грн., за вересень 2014року - 31225,00грн., за жовтень 2014року - 78500,00грн., за листопад 2014року - 86818,00грн. та за грудень 2014року - 91615,00грн., а всього на загальну суму 350617,00грн. (93683,00+256933,00=350617,00).
Правомірність визначення Позивачем свої зобов'язань з податку на додану вартість виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій.
За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представниками, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано жодних належних та відповідних доказів того, що досліджені судом податкові накладні оформленні з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.
Більш того, при дослідженні в судовому засіданні податкових накладних, виданих ПП "Веста Мегаопт" і ПП "Абсолют-транс" Позивачу в червні-грудні 2014року щодо наданих транспортних послуг, представники Відповідача визнали, що такі податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні встановлено, що в ході проведеної перевірки податковим органом було зазначено, що Позивачем за період з 01.08.2013року по 31.12.2014року коригувалися в сторону зменшення податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 417764,00грн., пов'язані з поверненням раніше реалізованих товарів (а.с.38-39т.1). Одночасно податковим органом зроблено висновок про протиправність такого коригування Позивачем своїх податкових зобов'язань з цього податку лише за період з березня по грудень 2014року на загальну суму 206875,00грн.
Жодних обґрунтувань вказаних розбіжностей у висновках податкового органу його представниками в суду не було надано.
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 03.06.2015року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні таке коригування Позивачем в сторону зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 206875,00грн. не підтверджується належними документами бухгалтерського обліку та не відповідає вимогам ст.192 Податкового кодексу України, так як відсутні докази грошової компенсації за повернені кінцевими споживачами товарів.
Доводи податкового органу про протиправне коригування Позивачем вказаних податкових зобов'язань, які призвели до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014року на 177062,00грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що протягом перевіряємого періоду Позивачем систематично реалізовувалася власна продукція фізичним особам, які не є платниками податку на додану вартість, як кінцевим споживачам, шляхом видачі належним чином оформлених видаткових накладних.
Вказані обставини відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України добровільно визнаються сторонами, а тому перед судом не доказувалися.
Як зазначено в досліджених в судовому засіданні значної кількості актах про зарахування зустрічних однорідних вимог, повернення підприємству відповідно власної продукції фізичними особами оформлялося саме такими актами. В таких актах зазначаються стан розрахунків між Позивачем та відповідною фізичною особою, вартість поверненої продукції.
За змістом ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Суд погоджується із доводами представників Позивача, що погашення зустрічних однорідних грошових вимог шляхом двостороннього перерахування коштів призвело б лише до взаємного понесення витрат на розрахунково-касове обслуговування, що суперечило б принципам здійснення господарської діяльності (її спрямування на одержання доходу).
Використання Позивачем законодавчо встановленої процедури зарахування зустрічних однорідних грошових вимог шляхом підписання відповідних актів зарахування зустрічних однорідних вимог наведеним нормам не суперечить.
За приписами ч.2 п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Загально відомо, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
Суд вважає, що ненадання підприємством при поверненні раніше поставлених товарів у свою власність як постачальника повної грошової компенсації їх вартості фізичним особам як споживачам таких товарів за наявності заборгованості у таких осіб перед самим підприємством не позбавляє Позивача як платника податку на додану вартість на право коригування своїх податкових зобов'язань з цього податку по цій причині.
Така правова позиція викладена також в листі Державної фіскальної служби України від 20.05.2015 р. N 10562/6/99-99-19-03-02-15.
У такому випадку Позивач як постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, що і було зроблено Позивачем.
Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представниками, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано жодного обґрунтування неналежного оформлення Позивачем фактів повернення фізичними особами, як споживачами продукції підприємства, та жодного обґрунтування того яким нормативно-правовим актом передбачені особливі вимоги до укладання таких домовленостей між сторонами та щодо долучення певного переліку документів (паспортні дані фізичних осіб, їх РНОКПП, тощо).
Суд вважає безпідставними доводи представників податкового органу, що певна частина актів про зарахування зустрічних однорідних вимог не містить даних, які б позволяли ідентифікувати фізичну особу, а тому такі угоди є недійсними і не можуть породжувати жодних правових наслідків, в тому числі корегування податкових зобов'язань.
Такі доводи представників Відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
По-перше, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.
Представниками Відповідача суду не надано жодних належних та допустимих доказів, що правомірність зазначених актів як правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог у передбаченому законом порядку спростована. Суду не надано також жодних обґрунтувань того, що їх недійсність встановлена конкретним законом (нікчемний правочин).
Крім того, сторони у справі підтвердили, що у встановленому законом порядку не оспорювали правомірність вчиненого таких правочинів.
По-друге, не визнаючи правомірності вказаних зарахувань зустрічних однорідних вимог, що були зумовлені поверненням фізичними особами продукції Позивачу, податковим органом визнано правомірність визначення Позивачем своїх валових витрат та валового доходу при такому значному поверненні. Таку алогічність висновків представники Відповідача не змогли пояснити в судовому засіданні.
Зазначене свідчить, що Позивач правомірно за період з березня 2014року по грудень 2014року коригував свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сторону їх зменшення, які були зумовлені поверненням у власність Позивача продукції фізичними особами (їх споживачами), які не є платниками цього податку. Загальна сума такого коригування складала 206875,00грн.
В розумінні вимог ст.200 Податкового кодексу України зменшення Позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 206875,00грн. правомірно призвело до збільшення Позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014року на 177062,00грн.
Одночасно суд зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за наявні чи можливі порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.06.2015 р. №0000212200 в частині щодо завищення ТОВ "Торговий дім ІНКО-ФУД" від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 177062,00грн. та №0000202200 в частині збільшення ТОВ "Торговий дім ІНКО-ФУД" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 404022,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 101006,00грн., винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню в зазначених сатинах, а позов - задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" у вигляді 1461,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.06.2015 р.:
- №0000222200 в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 1872975,00грн.;
- №0000212200 в частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 177062,00грн.;
- №0000202200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 404022,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 101006,00грн.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" у вигляді 1461,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 28 вересня 2015 р.