Провадження № 22-ц/774/8298/15 Справа № 196/739/15 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко Ю.О. Доповідач - Рудь В.В.
Категорія 24
20 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.
при секретарі: Левцунову І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачаннюта газифікації «Дніпропетровськгаз» на ухвалу судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року за заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачаннюта газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу, -
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року відмовлено Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1000,74 грн.(а.с.4).
В апеляційній скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні зазначеного питання(а.с.9-10).
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно з ч.1 п.3 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
Відповідно до ч.3 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої ст.122 цього Кодексу.
В п.п.9,13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право (п.2 ч.3 ст.100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч.3 ст. 267 ЦК України). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення(п.3 ч.1 ст.96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтведжують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обгрунтовувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифівів на відповідні послуги.
Із матеріалів справи вбачається, що у червні 2015 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 за спожитий природний газ у сумі 1000,74 грн.(а.с.2).
Відмовляючи ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1000,74 грн., суддя виходив з того, що в доданих до заяви про видачу судового наказу документах не має документального підтвердження визнання вказаної у заяві суми в розмірі 1000,74 грн. боржником, що свідчить про наявність спору, який має бути вирішений у позовному провадженні(а.с.4).
Разом з тим, суддя не взяв до уваги зазначені положення норм процесуального права, що регулюють порядок видачі судового наказу, та що в додатках до заяви зазначені картка абонента Новомосковського УЕГГ; копія типового договору №5274 від 12.11.2014 року про надання населенню послуг газопостачання; розрахунок суми заборгованості абонента УЕГГ за природний газ(а.с.2), тобто, документи, які підтверджують наявність у заявника суб'єктивного права на звернення та виникнення права вимоги. Документів, які б свідчили про заперечення боржника, матеріали справи не містять.
Отже висновок про наявність спору є передчасним, а тому ухвала судді від 03 липня 2015 року про відмову ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1000,74 грн. підлягає скасуванню на підставі п.3 ст.312 ЦПК України, з передачею зазначеного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачаннюта газифікації «Дніпропетровськгаз» задовольнити.
Ухвалу судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року скасувати, передати питання щодо заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про видачу судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-
Судді-