Провадження № 11-кп/774/1386/15 Справа № 191/508/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
24 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014040390002366 від 20 грудня 2014 року, з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого у буд. АДРЕСА_1 ,
відносно якого ухвалено обвинувальний вирок за ч.2 ст.121 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
До апеляційного суду Дніпропетровської області звернувся захисник ОСОБА_6 з апеляційною скаргою на вирок Синельниківського міськрайонного суду м. Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 вказує на незаконність та необґрунтованість вироку, посилаючись на те, що висновки суду не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами, судом не взяті до уваги докази, які могли вплинути на його висновки. Просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження.
Вважає, що про непричетність до вчинення кримінального правопорушення обвинуваченого ОСОБА_7 свідчать покази свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які суд залишив поза увагою і не дав їм належної оцінки.
Вказує на те, що стороною обвинувачення не перевірено належним чином причетність до вказаного кримінального правопорушення свідка ОСОБА_11 , який часто ображав ОСОБА_12 та в день вищеописаних подій наніс удар кулаком в обличчя потерпілій та погрожував їй вбивством.
Вказує, що під час судового розгляду не встановлено, чому потерпіла ОСОБА_12 лежала на підлозі напівроздягненою та вважає, що ця обставина може вказувати на інше кримінальне правопорушення - замах на зґвалтування.
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року ОСОБА_7 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Судом ухвалено визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України за таких обставин.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_7 близько 17.00 години 19.12.2014 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_12 , під час вживання спиртних напоїв з останньою на кухні, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, не переслідуючи за мету заподіяння смерті, лівою рукою затиснутою в кулак почав наносити тілесні ушкодження в область голови ОСОБА_12 , від яких остання не втрималася на ногах та впала на підлогу, після чого підвелася та, аби уникнути подальшого отримання тілесних ушкоджень від сина, тримаючись за стінку пройшла з кухні до зальної кімнати будинку.
ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, підійшов до ОСОБА_12 , яка стояла в зальній кімнаті обличчям до нього та умисно, лівою рукою затиснутою в кулак продовжив наносити їй тілесні ушкодження в область голови, від яких вона не втрималася на ногах та впала горілиць на підлогу. Після чого ОСОБА_7 умисно зі значною силою наніс лівою рукою затиснутою в кулак лежачій на підлозі зальної кімнати ОСОБА_12 удари в область голови, загальна кількість яких склала не менше 20-ти, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_6 на підтримання апеляційних вимог, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на доведеність вини обвинуваченого та законність вироку, провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши аргументи, що містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_7 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень своїй матері - ОСОБА_12 , від яких остання померла, за обставин, встановлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам провадження, обґрунтованим сукупністю розглянутих в судовому засіданні доказів, які досліджені при судовому розгляді, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.
Визнаючи ОСОБА_7 винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення суд навів у вироку переконливі судженні на обґрунтування цього висновку.
Доводи захисника про відсутність в матеріалах провадження прямих доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 та не доведеність його винності, відсутність обвинуваченого в будинку потерпілої в день вчинення кримінального правопорушення після 17-00 годин, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі захисника, перевірялись судом і обґрунтовано визнані такими, що спростовуються дослідженими в справі доказами.
Зокрема, суд обґрунтовано, на підтвердження винності ОСОБА_7 поклав в основу вироку показання свідка ОСОБА_11 із яких вбачається, що в день вищеописаних подій, тобто 19.12.2014 року, вони разом з обвинуваченим і потерпілою знаходились в будинку останньої і вживали спиртні напої. Близько 17-00 годин він вийшов на вулицю за своїми потребами, а повернувшись через 15 хвилин в будинок, побачив, що всі двері в будинку відчинені, ОСОБА_12 лежить на підлозі з синцями під очима, а обвинуваченого в будинку не було.
Крім того, свідок ОСОБА_11 показав, що раніше між обвинуваченим та потерпілою, яка доводилась йому матір'ю, виникали конфлікти з приводу побутових проблем та використання пенсії, яку отримувала потерпіла, в ході яких ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, міг застосувати фізичну силу до ОСОБА_12 .
Зазначені обставини підтвердили потерпіла ОСОБА_13 , свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ..
Показаннями свідка ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_15 , яка показала, що зі слів її бабусі ОСОБА_17 , обвинувачений знаходився у неї з 19 годин 19.12.2014 року по 10 годину 20.12.2014 року, спростовуються показання свідка ОСОБА_9 , що зі слів прабабусі ОСОБА_17 , їй відомо, що обвинувачений перебував у останньої з обіду 19.12.2014 року і залишався в неї ночувати, про що свідок повідомила тільки в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що свідок ОСОБА_10 не була присутня на місці подій в день вчинення кримінального правопорушення, в судовому засіданні дала покази, які не містять жодних фактичних даних,що мають значення для кримінального провадження, суд визнав їх неналежним доказом.
З цих підстав доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що свідчення свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свідчать про непричетність обвинуваченого до вчинення даного кримінального правопорушення є непереконливими.
Даними, що містяться в протоколі огляду місця події, зафіксовано місце виявлення трупу з тілесними пошкодженнями за адресою буд. АДРЕСА_1 (т.2 а.п.24-29).
Вказані дані співпадають з показами потерпілої ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , із яких вбачається, що коли вони прийшли до будинку потерпілої, то вона лежала на підлозі, з тілесними пошкодженнями, а потім, як показала свідок ОСОБА_9 коли прийшов обвинувачений, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, то переклав бабусю на ліжко.
Висновками судово-медичної експертизи, проведеної за фактом смерті ОСОБА_12 встановлена наявність і характер тілесних ушкоджень на трупі потерпілої, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких та середнього ступеню тяжкості.
Сукупність зовнішніх і внутрішніх тілесних пошкоджень голови, які відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої, яка настала між 21 годиною 19.12.2014 року та 03 годиною 20.12.2014 року( т.2 а.п.17-22).
Як вбачається з даних, що містяться в протоколі слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , останній в присутності понятих показав яким способом та скільки він наносив удари своїй матері ОСОБА_19 .
Як вбачається з висновків додаткової судово-медичної експертизи, проведеної за результатами слідчого експерименту, покази обвинуваченого про кількість нанесення ОСОБА_19 тілесних пошкоджень не відповідають характеру, численності та масивності зовнішніх і внутрішніх тілесних пошкоджень, встановлених під час експертизи трупу потерпілої і свідчать за їх спричинення значно більшою кількістю травматичних (ударних) впливів травмуючого предмету(предметів) ( т.2 а.с.168-169).
Приймаючи до уваги висновки судово-медичних експертиз та сукупність досліджених доказів, суд проаналізував покази обвинуваченого ОСОБА_7 щодо невизнання своєї вини та кількості нанесених потерпілій ударів, та дав їм належну оцінку, розцінивши ці покази як один із способів захисту від пред'явленого обвинувачення та бажання уникнути відповідальності або пом'якшити покарання. З такими висновками погоджується і колегія суддів Апеляційного суду.
Висновками проведених по даному кримінальному провадженню судово-медичних імунологічних та цитологічної експертиз відповідно № 24,28,43 не виключена можливість походження крові від потерпілої ОСОБА_12 в слідах на фрагментах шпалер, двох фрагментах килимів і в змиві з бильця ліжка, які вилучені з місця події(т.2 а.п.36-39); не виключена можливість походження крові в слідах на куртці та штанах, вилучених у ОСОБА_7 , від особи, якою могла бути потерпіла, а також обвинувачений ( т.2 а.п.86-89); не виключається походження крові, з врахуванням групової приналежності крові ОСОБА_7 , виявленої в піднігтьовому вмісті лівої руки трупа гр.. ОСОБА_12 від обвинуваченого (т.2 а.п.42-45).
Що стосується доводів скарги, що при судовому розгляді не встановлено, чому потерпіла ОСОБА_12 лежала на підлозі напівроздягнута, що може вказувати на вчинення іншого кримінального правопорушення - замах на зґвалтування, та що стороною обвинувачення не перевірена в достатній мірі причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_12 , то вони є безпідставними і не узгоджуються з нормами кримінально-процесуального закону.
Приписами ч.1 ст.337 КПК України передбачено проведення судового розгляду лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачений цією статтею, а саме, при зміні обвинувачення прокурором та в частині правової кваліфікації, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 є обґрунтованими і його дії за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_7 призначено з дотриманням вимог ст.50,65 КК України і в апеляційній скарзі не оспорюється.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: