ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 липня 2010 р. Вх. № 3265/10
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області у своїй заяві, як видно із її змісту, зазначає, що станом на 18 червня 2010 р. за даним боржником рахується борг по сплаті до бюджету єдиного податку на загальну суму 300 грн, що підтверджується даними постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 р., на виконання якої 07 вересня 2009 р. було видано виконавчий лист. Однак, 30 грудня 2009 р., старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відбуває міру покарання, майна боржника, на яке можна було б накласти арешт для погашення суми боргу, - не виявлено. Відтак, оскільки, з четвертого кварталу 2008 р. боржник не подає податкову звітність, ДПІ в Надвірнянському районі просить суд порушити справу про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно положень абзацу 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у заяві кредитора про порушення справи про банкрутство повинні бути зазначені обставини, на яких вона ґрунтується; з урахуванням положень ст. 52 цього Закону, це означає, що у заяві ініціюючого кредитора щодо відсутнього боржника мають бути також зазначені такі обставини, які б у своїй сукупності беззаперечно свідчили про наявність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, тобто як відсутнього боржника. Ці обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними належними доказами.
Так, згідно з положеннями п. 3 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу”, державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (платники податків).
Відповідно до вимог ст. 111 вказаного Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Викладені положення закону ініціюючий кредитор при подачі заяви залишив без уваги. Зокрема, у заяві ДПІ в Надвірнянському районі належним чином не зазначені посилання на такі докази, які б належним чином підтверджували факт проведення органами ДПІ позапланової виїзної перевірки платника податків, як і рішення керівника податкового органу та наказу, на підставі яких проводилась така перевірка органами державної податкової служби та належним чином встановлені факти неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо.
Крім того, згідно положень ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, враховуючи, що відсутність боржника є фактом, який має юридичне значення і має бути підтверджений відповідними доказами, з урахуванням зазначених у ч. 2 ст. 34 ГПК України положень про те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, єдиним належним і допустимим доказом підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням може бути відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцем реєстрації. Серед доданих до заяви ініціюючого кредитора документів такий доказ відсутній.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що подана ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню без розгляду на підставі абзаців 2 і 5 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись статтями 1, 5, 6, 7, 9 і 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 63, 86 ГПК України, суд
заяву державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і додані до неї документи - повернути без розгляду.
Суддя І. В. Ткаченко
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
15.07.10