Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"10" вересня 2015 р. Справа № 911/3047/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ
до Колективного підприємства «Альянс», Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь
про стягнення 512000,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 10-237/д від 30.03.2015 р.);
від відповідача: не з'явився;
публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до колективного підприємства «Альянс» (далі - відповідач) про стягнення 512000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним платіжними дорученнями № 199 від 31.01.2012 р. на суму 258000,00 грн. та № 200 від 31.01.2012 р. на суму 254000,00 грн. було безпідставно сплачено відповідачу 512000,00 грн. за експертизу дозвільних документів та отримання дозволу на розміщення АЗС № 11/019 та № 11/012 відповідно до ніби то укладених договорів № 1631 від 23.12.2011 р. та № 1632 від 23.12.2011 р. Враховуючи те, що підписаних примірників зазначених договорів та результатів експертиз позивачем отримано не було, позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 512000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Представник позивача в судових засіданнях 25.08.2015 р. та 10.09.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання 25.08.2015 р. та 10.09.2015 р. не з'явився, хоча про звернення позивача за даним позовом до суду та про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи транспортними накладними № КМЕ-1505718 від 13.07.2015 р., № КМЕ-1509111 від 30.07.2015 р. та № КМЕ-1509424 від 03.09.2015 р.
При цьому, судом також було повідомлено відповідача про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на сторінці суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
31.01.2012 р. позивач платіжним дорученням № 199 від 31.01.2012 р. перерахував відповідачу 258000,00 грн. з призначенням платежу «передоплата за експертизу, затвердження дозвільних документів і отримання дозволу на розміщення АЗС № 11/019 відповідно до договору № 1632 від 23.12.11».
31.01.2012 р. позивач платіжним дорученням № 200 від 31.01.2012 р. перерахував відповідачу ще 254000,00 грн. з призначенням платежу: «передоплата за експертизу, затвердження дозвільних документів, дозволу на АЗС № 11/012 в Держслужбі автод Укр відповідно до договору № 1631 від 23.12.11».
Як зазначає позивач, станом на момент звернення позивача до суду примірники договорів № 1632 від 23.12.2011 р. та № 1631 від 23.12.2011 р., на які є посилання в зазначених платіжних дорученнях, відповідачем позивачу не надіслані та роботи щодо експертизи дозвільних документів та отримання дозволів на розміщення АЗС № 11/019 та АЗС № 11/012, за які позивачем було сплачено 512000,00 грн. платіжними дорученнями № 199 від 31.01.2012 р. № 200 від 31.01.2012 р., відповідачем взагалі не виконані, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 512000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 1 статті 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Частиною 3 статті 181 ГК України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Враховуючи те, що відповідач не надав позивачу примірників договорів № 1632 від 23.12.2011 р. та № 1631 від 23.12.2011 р., не вчинив фактичних дій щодо виконання зазначених договорів, а саме робіт по експертизі дозвільних документів та отримання дозволів на розміщення АЗС № 11/019 та АЗС № 11/012, за які було оплачено позивачем 512000,00 грн. платіжними дорученнями № 199 від 31.01.2012 р. та № 200 від 31.01.2012 р., то господарський суд дійшов висновку, що договори № 1632 від 23.12.2011 р. та № 1631 від 23.12.2011 р. є неукладеними.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК України).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
20.02.2015 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 10/471 від 20.02.2015 р. про повернення безпідставно отриманих коштів, що підтверджується транспортною накладною № 14332 від 20.02.2015 р., в якій вимагав протягом десяти робочих днів з моменту направлення даної вимоги повернути грошові кошти, які були безпідставно нараховані відповідачу, а саме 258000,00 грн., які були отримані КП «Альянс» відповідно до платіжного доручення № 199 від 31.01.2012 р. та 254000,00 грн., які були отримані КП «Альянс» відповідно до платіжного доручення № 200 від 31.01.2012 р.
Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене та те, що договори № 1632 від 23.12.2011 р. та № 1631 від 23.12.2011 р. є неукладеними, суд дійшов висновку, що кошти в сумі 512000,00 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, в зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання повернути вказані кошти.
Оскільки станом на момент прийняття рішення відповідач не повернув позивачу грошові кошти у сумі 512000,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 512000,00 грн. безпідставно отриманих коштів підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з колективного підприємства «Альянс» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки/Дерюгіної буд. 57в/2а, код 32468182) на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код 00135390) 512000,00 грн. (п'ятсот дванадцять тисяч грн. 00 коп.) безпідставно отриманих коштів та 10240,00 грн. (десять тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) судового збору.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписано 29.09.2015 р.