номер провадження справи 14/124/15
22.09.2015 Справа № 908/4060/15
Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (юридична адреса - 69009 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 20; поштова адреса - 71501 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, б. 95)
до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (адреса - 71503 м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, б. 17 оф. 5-1)
про стягнення заборгованості
За участю уповноважених представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №240 від 07.11.2014р.
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №52 від 24.06.2015р.
Суть спору:
09 липня 2015 року Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі за текстом ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (далі за текстом КП «ПКВ» ЕМР) про стягнення заборгованості.
Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2015р. порушено провадження у справі №908/4060/15, судове засідання призначено на 06.08.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2015р. розгляд справи відкладено до 22.09.2015р.
В судовому засіданні 22.09.2015р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, Позивача повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору №з178 від 08.04.2013р. Відповідачеві поставлено теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 495 355,63 грн. В порушення умов Договору Відповідач сплатив лише кошти за поставлену теплову енергію лише в сумі 33 328,35 грн., таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 462 027,28 грн. Також зазначив, що Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору тому у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на зазначене Позивач просив стягнути з КП «ПКВ» ЕМР на користь ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» 462 027,28 грн. основного боргу, 24 995,79 грн. пені, 2 516,63 грн. 3% річних, 69 970,65 грн. інфляційних збитків та покласти на Відповідача судові витрати.
22.09.2015р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку з частковою сплатою Відповідачем основного боргу Позивач стягнути з КП «ПКВ» ЕМР на користь ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» 286 668,59 грн. основного боргу, 24 995,79 грн. пені, 2 516,63 грн. 3% річних, 69 970,65 грн. інфляційних збитків та покласти на Відповідача судові витрати.
Вказана заява ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.
Відповідач позов визнав в повному обсязі, при цьому, заявив клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців, обґрунтувавши клопотання тяжким фінансовим становищем підприємства.
За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
08.04.2013р. між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» - Теплопостачальна організація та КП «ПКВ» ЕМР - Споживач укладено Договір про надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді хімочищеної гарячої води №з138 (далі за текстом Договір).
За умовами п. 1.1. Договору «Теплопостачальна організація» бере на себе зобов'язання виробляти та безперервно постачати (за винятком нормативно встановлених перерв) Споживачу теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води для підживлення теплової мережі в необхідних йому обсягах, відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води для підживлення теплової мережі за затвердженими тарифами в строки і на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 4.2. Договору щомісячно, згідно даних наданих «Споживачем», «Теплопостачальна організація» складає акт про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води за формою Додатку №5 та акт про кількість відпущеної хімочищеної води за формою Додатку№6 у двох екземплярах та в строк до 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим направляє їх «Споживачу» для підписання.
«Споживач» зобов'язаний до 5-го числа місяця, наступної рахунковим, повернути «Теплопостачальній організації» акти про кількість відтіненої теплової енергії у вигляді гарячої води та про кількість відпущеної хімочищеної води підписані зі своєї сторони та скріплені печаткою.
Відповідно до п. 4.3. Договору у разі необґрунтованого неповернення «Споживачем» підписаного акта в строки, передбачені п.4.2 або при необґрунтованій відмові від підписання актів, «Теплопостачальна організація» складає акти самостійно, за даними «Споживача» та один екземпляр актів в триденний строк направляє «Споживачу» для відома.
Акти є первинними документами та підтверджують здійснення господарської операції з правом формування у «Теплопостачальної організації» доходу і дебіторської заборгованості, у Споживача - витрат та кредиторської заборгованості.
Згідно п. 5.1. Договору розрахунки за відпущену теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів і вартості, що діють. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству.
За умовами п. 5.3. Договору розрахунки за теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води «Споживач» здійснює з «Теплопостачальною організацією» до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі акту про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води (додаток 5 до цього Договору) та акту про кількість відпущеної хімочищеної води (додаток 6 до цього Договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п.11.1. Договору).
Виконання Позивачем своїх зобов'язань по Договору підтверджується підписаними уповноваженими представниками Сторін та скріпленими печатками Підприємств:
- Актом про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води у січні 2015р. від 30.01.2015р. на суму 197 507,23 грн.;
- Актом про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води у лютому 2015р. від 27.02.2015р. на суму 115 899,26 грн.;
- Актом про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води у березні 2015р. від 31.03.2015р. на суму 110 316,96 грн.;
- Актом про кількість відпущено теплової енергії у вигляді гарячої води у квітні 2015р. від 30.04.2015р. на суму 43 860,96 грн.;
- Актом про кількість відпущено хімочищеної води у квітні 2015р. від 30.04.2015р. на суму 27 771,22 грн., на загальну суму 495 355,63 грн.
На оплату спожитої теплової енергії Позивачем було виставлено Відповідачеві відповідні рахунки, отримання яких Відповідач не заперечив.
Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, Відповідач здійснив оплату за отриману теплову енергію лише в сумі 208 687,04 грн., тобто не в повному обсязі.
Таким чином, на час судового розгляду справи заборгованість КП «ПКВ» ЕМР перед ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за Договором становить 286 668,59 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії (ч. 8 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором підтверджено матеріалами справи. При цьому, належних доказів про сплату суми боргу в повному обсязі Відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 286 668,59 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію підлягає задоволенню.
Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором просить стягнути з останнього на свою користь 24 995,79 грн. пені, 2 516,63 грн. 3% річних, 69 970,65 грн. інфляційних збитків.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
За умовами п. 8.4.2 Договору, у випадку порушення строків розрахунків за хімочищень гарячу воду «Споживачем», якщо інше не передбачено законодавством, сплачується пеня у розмірі 0,1%, але не більше однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми, що належить до оплати, за кожен день прострочення платежу, але не більше 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних збитків судом здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 24 995,79 грн. пені, 2 516,63 грн. 3% річних, 69 970,65 грн. інфляційних збитків.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. При цьому, Відповідач позов визнав в повному обсязі.
За викладених обставин, позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення з КП «ПКВ» ЕМР на свою користь 286 668,59 грн. основної заборгованості, 24 995,79 грн. пені, 2 516,63 грн. 3% річних, 69 970,65 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню.
Разом з тим, від Відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісяця.
Клопотання обґрунтовано складним матеріальним становищем підприємством яке полягає у наявності великих обсягів заборгованості за спожиту теплову енергію, необхідності забезпечення населення тепловою енергією в опалюваний сезон 2015-2016 років, оплаті відповідних обсягів наданих послуг впродовж опалюваного періоду, виплаті заробітної плати працівникам підприємства та відповідного фіскального навантаження.
Позивач заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців при цьому зазначивши, що вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на менший строк.
Розглянувши вищезазначене клопотання Відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України.
Відповідно до пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду частково та розстрочити виконання судового рішення строком на 3 (три) місяці починаючи з 29.09.2015р. рівними частками до 29.12.2015р. включно, по 128 050,55 грн. за кожний місяць, а за останній місяць 128 050,56 коп.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -
Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (71503 м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, б. 17 оф. 5-1,код ЄДРПОУ 32166551) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (юридична адреса - 69009 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 20; поштова адреса - 71501 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, б. 95, код ЄДРПОУ 00130872) 286 668 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 59 коп. основного боргу, 24 995 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 79 коп. пені, 2 516 (дві тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 63 коп. 3% річних, 69 970 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 65 коп. інфляційних збитків, 11 190 (одинадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 21 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/4060/15 від 22.09.2015р. строком на 3 (три) місяці починаючи з 29.09.2015р. рівними частками до 29.12.2015р. включно, по 128 050,55 грн. за кожний місяць, а за останній місяць 128 050,56 коп.
Суддя Л.М. Сушко
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 28.09.2015р.