ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" лютого 2012 р. Справа № 2a-348/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Хоми О.В..
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" про стягнення податкового боргу в сумі 3026,87 грн., -
Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" про стягнення податкового боргу в сумі 35847,87 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року провадження у даній справі в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 32821,00 грн. закрито.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю в розмірі 3026,87 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги визнала.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ "Агро" зареєстроване 05.04.2004 року Рожнятівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, взяте на облік як платник податків, є платником орендної плати за землю.
Загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі за землю перед бюджетом становить 3026,87 грн.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 25.06.2011 року Верхньострутинська сільська рада передала відповідачу у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 1,5196 га, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради (а.с. 32-33).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до ст.36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача по орендній платі за землю перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань зі вказаного податку за листопад 2011 року в сумі 3026,87 грн., що підтверджується податковою декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік (а.с.30-31).
Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За таких обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у сумі 3026,87 грн.
Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік (а.с. 30-31), довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с. 11), які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТзОВ "Агро" податкового боргу в сумі 3026,87 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" (ідентифікаційний код 31044399) в дохід бюджету з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок його готівки податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 3026 (три тисячі двадцять шість) гривень 87 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 27.02.2012 року.