копія
23 вересня 2015 р. Справа № 804/12999/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
31 серпня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.07.2015 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. Податковим органом не доведено, що договори поставки нафтопродуктів, укладені позивачем з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х», порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Недоліки, на думку податкового органу, в первинних документах, не є такими, що мають наслідком визнання правочинів нікчемними внаслідок відсутності господарських операцій. Ненадання вказаних в акті перевірки документів також не є підставою вважати правочини позивача з контрагентом такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Постачання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» для зберігання до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт» здійснювалось саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х». Відпуск же товару покупцям Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» вчинявся на підставі заявок позивача ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт». Оплата за придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» товар позивачем проведена не була, однак, це передбачено умовами договору. Для формування податкового кредиту достатньо факту постачання товару. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.07.2015 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х», який не мав можливості здійснити доставку нафтопродуктів в зазначеному в первинних документах обсязі. Крім того, серед контрагентів позивача по ланцюгу постачання жодне підприємство не займається видобутком або імпортом нафтопродуктів. Цими контрагентами також не здійснено закупівлю нафтопродуктів у виробників. Вказані контрагенти також не мають достатнього обсягу ресурсів для здійснення виду господарської діяльності щодо постачання нафтопродуктів. Таким чином, податковий орган при проведенні перевірки не встановив контрагента, з яким пов'язано походження товару. При проведенні виїзної перевірки платником податку не було надано доказів приймання та транспортування товару. При цьому, вимогами нормативно-правових актів встановлено особливі умови зберігання, постачання та приймання нафтопродуктів. Оплата за придбаний товар на момент розгляду справи позивачем не здійснена. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість проведення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х». Угода між позивачем та зазначеним контрагентом укладена з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» зареєстровано 29.10.2014 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 39460766 та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
18.06.2015 р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» за період з 01.03.2015 р. по 31.03.2015 р. та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації
За результатами перевірки складено акт № 1569/72/04-03-22-04/39460766 від 25.06.2015 р.
Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл»:
- пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.191, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 928 490,00 грн., в результаті чого: завищено від'ємне значення по податку на додану вартість у сумі 887 782,00 грн.; занижено податок на додану вартість на суму 2 040 708,00 грн.
Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.
За перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» мало господарські взаємовідносини з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х», який допустив порушення податкового законодавства.
Так, на виконання постанови слідчого в кримінальному провадженні на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Основ'янською ОДПІ м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х».
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи у період з червня 2014 р. по березень 2015 р., використовуючи реквізити, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сачиго», сформували податковий кредит Товариству з обмеженою відповідальністю «Фортуна Х», Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал Х».
Штучний податковий кредит у сумі 290,4 млн. грн., який зареєстровано Товариством з обмеженою відповідальністю «Сачиго» в період березня 2015 р. був сформований по ланцюгу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Х», Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Х».
Згідно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сачиго», вказана особа формально стала директором за грошову винагороду, не підписувала жодного документа від імені підприємства та не має відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності.
Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в акті перевірки встановлено ланцюг постачання товару: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сачиго» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Х» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл».
При цьому, згідно до сертифікатів відповідності, наданих до перевірки, наведені в ланцюгу підприємства не є виробниками нафтопродуктів, перевіркою встановлено відсутність операцій щодо придбання товару у виробників Товариством з обмеженою відповідальністю «Сачиго», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Х», Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х».
Підприємством до перевірки не надано доказів транспортування нафтопродуктів від постачальника до покупця.
З первинних документів вбачається, що оплата за придбаний товар Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» не здійснена.
Також, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» є одночасно директором ще семи підприємств.
В акті містяться посилання на первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства: договори, додаткові угоди, податкові накладні, акти приймання-передачі, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні.
20.07.2015 р. на підставі акту перевірки Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.
Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано наступні документи: договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі нафтопродуктів, оборотно-сальдові відомості, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності.
01.03.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» укладено договір поставки нафтопродуктів № КХ-0006.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2 розділу 4 договору поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця та підписаної Додаткової угоди до Договору. Товар поставляється до нафтобаз ОСОБА_5 акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт».
20.03.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» укладено договір поставки нафтопродуктів № КХ-0143.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2 розділу 4 договору поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця та підписаної Додаткової угоди до Договору. Товар поставляється до нафтобаз ОСОБА_5 акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт».
22.12.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (Замовник) та ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт» (Перевізник) укладено договір № 4396 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Згідно п. 2.2 договору Замовник зобов'язаний надати Перевізнику заявку на перевезення вантажів.
22.12.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Днєпротрансойл» (Перевізник) укладено договір № 4390 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Згідно п. 2.2 договору Замовник зобов'язаний надати Перевізнику заявку на перевезення вантажів.
22.12.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тоговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (Перевізник) укладено договір № 127 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 договору Замовник зобов'язаний надати Перевізнику заявку на перевезення вантажів.
22.12.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» (Поклажодавець) та ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт» (Зберігач) укладено договір зберігання № 4395.
Згідно п. 2.1.3 договору Зберігач зобов'язаний своєчасно проводити відпуск товару Поклажодавцю після отримання заявок та всіх документів, необхідних для відвантаження товару.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; іншіматеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом абоіншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першомуцього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал Х».
З акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Х» встановлені порушення цим підприємством вимог податкового законодавства.
Так, за період, що перевіряється, цей контрагент мав господарські взаємовідносини по ланцюгу постачання з підприємствами, які не мали необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.
За результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» податковим органом встановлено наступний ланцюг постачання нафтопродуктів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сачиго» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Х» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл».
При здійсненні аналізу сертифікатів відповідності на товар, контролюючим органом з'ясовано, що жоден з контрагентів позивача не є виробником нафтопродуктів та не здійснював господарські операції щодо придбання нафтопродуктів у виробника.
Таким чином, при проведенні перевірки податковим органом не встановлено походження придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» товару.
Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів від 01.03.2015 р. № КХ-0006 та від 20.03.2015 р. № КХ-0143, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х», поставка товару здійснюється на підставі заявок. Копій заявок до перевірки та в судове засідання підприємством надано не було.
Крім того, позивачем як до перевірки, так і в судове засідання надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення товару від ОСОБА_5 акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт» (Зберігач) до інших підприємств, тобто при подальшому використанні товару.
При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» до перевірки та до суду не надано доказів транспортування товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт».
Також, під час перевірки та в судовому засіданні позивачем не надано достатніх доказів та обґрунтованих пояснень щодо процедури узгодження відпуску належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» на праві власності товару ОСОБА_5 акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт» (Зберігач) іншим суб'єктам господарювання. Підприємством не надано заявок на відпуск товару та документів, які супроводжують передачу та прийняття товару від Зберігача до Поклажодавця. Крім того, неможливо встановити, як власник здійснював контроль та облік відпуску нафтопродуктів Зберігачем.
Відповідно до ОСОБА_6 адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.»
Враховуючи наведене, позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х».
Відповідно до ОСОБА_6 адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-якідокументи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.»
Як вже зазначалося, позивачем не надано достатньої кількості первинних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.
Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.
Доводи позивача стосовно того, що реальність виконання поставок з боку спірного постачальника в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договором, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.
Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального виконання спірних поставок продукції в адресу позивача, доказів можливості придбання нафтопродуктів Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» від інших контрагентів для подальшого продажу товару позивачу. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у постачальників Товариства по ланцюгу постачання об'єктивної можливості поставити продукцію через не підтвердження факту придбання продавцем товару для подальшого продажу іншим підприємствам та позивачу, недостатність ресурсів виконати спірні поставки контрагентами, не встановлення первинних документів про залучення спірними постачальниками третіх осіб до виконання зазначених поставок, неможливість на підставі даних, наявних у податкового органу, виявити походження товару.
Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах (зокрема, щодо відправників та власників товару) змісту розглядуваних операцій.
Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товар справді придбавався позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право Товариства на податковий кредит.
Позивачем не обґрунтовано і наявності ділової мети у розглядуваних операціях, не доведено, що позивач не міг встановити безпосередньо контакти з виробником або імпортером товарів, і мати можливість придбати відповідні товари без участі посередника, здійснивши аналіз ринків відповідних товарів, їх доступність для покупця, поширеність інформації про відповідні товари та можливість її використання Товариством, наявність переваг при придбанні товарів за транзитними поставками тощо.
Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.
І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.
Зазначеної правової позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.07.2015 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2015 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.09.2015 суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_7