Справа № 2-а-119/2010/0606 року
12 липня 2010 року смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районного суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Мельника М.Л.
секретаря Ігнатенко О.М.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до
Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції
про
скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.03.2010 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, вказуючи, що постановою начальника Володарсько- Волинської МДПІ від 23.03.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України. Вважає, що дана постанова винесена незаконно з огляду на наступне. Згідно протоколу при перевірці приватного підприємця ОСОБА_1 було встановлено неналежне ведення книги обліку доходів і витрат в частині заниження оподатковуваного доходу за 4 квартал 2008 року в сумі 182850 грн. по акту перевірки № 203/1701\2972614513 від 18.03.2010 року відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164 -1 КУпАП. Частина 1 ст. 164-1 КУпАП передбачає відповідальність в тому числі за неведения або неналежне ведення обліку доходів і витрат для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тобто, об'єктивна сторона складу даного правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: неведения обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку. Крім того згідно даної постанови на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 136 грн., однак розмір такого штрафу необгрунтований, оскільки в постанові не зазначено нормативного акту, який передбачає відповідальність за адмінправопорушення, всупереч ч. 2 ст. 283 КУпАП. Як зазначено в протоколі та постанові по справі про адміністративне правопорушення, неналежне ведення книги обліку доходів і витрат відбулось в 4 кварталі 2008 року, тобто правопорушення не триваюче і на момент винесення постанови строк накладення адміністративного стягнення сплинув. В період з 30 березня по 12 квітня 2010 року він хворів і перебував під наглядом лікаря, що підтверджується довідкою, а 13 квітня був терміново вимушений виїхати у відрядження за кордон, а тому вважає причину пропуску строку оскарження поважною.
Позивач просить суд поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.03.2010 року, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.03.2010 року винесену начальником Володарсько-Волинської МДПІ ОСОБА_2, провадження по справі закрити та стягнути з Володарсько-Волинської МДПІ 136 гривень сплаченого штрафу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та дав пояснення по суті заявленого позову.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, направив лист до суду про розгляд справи без їхньої участі, заперечують проти заявлених вимог.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Щодо пропуску строку звернення до суду, то ніхто із сторін не наполягає щодо відмови у задоволенні позову з цієї підстави, а тому адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому даним Кодексом.
У відповідності до ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративног позову.
Представник відповідача в судове засідання не прибув та не надав доказів правомірн^ст прийнятого рішення по справі про адміністративне правопорушення.
В свою чергу покази дані позивачем в судовому засіданні є послідовними, об'єктивними та такими, що спростовують постанову по справі про адміністративне правопорушення серії РН № 157;.43 від 23.03.2010 року.
Крім того в постанові про накладення адміністративного стягнення суб»єкт владних повноважень не вказав, яке праовопорушення вчинив позивач і на підставі якої статті Кодексу України г.ро адміністративне правопорушеня на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1'36 гривень.
За таких обставин постанова по справі про адміністративне правопорушеня відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з Володарсько-Волинської МДПІ 136 гривень сплаченого штрафу, так як позивач не надав доказів суду, які підтверджують сплату вказаного штрафу.
Керуючись ст..ст. 71 ч. 2, 158,159,160, 163 КАС України, ст.. 164-1 ч. 1 КУпАП, суд-
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.03.2010 року винесеїіу начальником Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Матвієнкс^і ОСОБА_3 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 136 гривень скасувати, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції 136 гривень сплаченого штрафу відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня "ї проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий/підпис/
Копія вірна.
Суддя: М.Л.Мельник