13.09.2013 Справа № 920/1139/13
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод», м. Суми
про стягнення 22526 грн. 49 коп.
ГОЛОВУЮЧИЙ Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО
СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА
За участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 12.07.13р.
від відповідача - ОСОБА_3 голова ліквідаційної комісії,
ОСОБА_4, заступник голови правління
ОСОБА_5, довіреність б/н від 10.06.13р.
У судовому засіданні брала участь секретар с/з ОСОБА_6
У судовому засіданні від 22.07.2013р. оголошувалась перерва до 12.08.2013р.
У судовому засіданні від 22.08.2013р. оголошувалась перерва до 28.08.2013р.
У судовому засіданні від 12.09.2013р. оголошувалась перерва до 13.09.2013р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 01/04 від 01 квітня 2013 року про надання юридичних послуг в розмірі 22526 грн. 49 коп., в тому числі: основна заборгованість складає 22000 грн. 00 коп., розмір пені складає 420 грн. 41 коп., розмір 3 % річних складає 84 грн. 08 коп., розмір інфляційних збитків складає 22 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп.
У відзиві б/н від 10.07.2013р. на позовну заяву, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з тим, що позивачем було надано копію акту № 1 виконаних робіт від 30 квітня 2013 року за послуги, які надавались в період із 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року, вартість яких оцінюється в 11000 грн. 00 коп., однак відповідач має оригінал акту № 1 виконаних робіт, затверджений підписами та печатками сторін не від 30 квітня 2013 року, а від 10 травня 2013 року за послуги, які надавались в період з 01 квітня 2013 року до 01 травня 2013 року. Відповідач вважає, що позивач не належним чином обґрунтовує позовні вимоги в частині заборгованості із надання юридичної допомоги за квітень 2013 року. Крім того, відповідач не погоджується із наведеними розрахунками щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків.
Згідно заперечень б/н від 19.07.2013р. на відзив, позивач додатково обґрунтовує позовні вимоги.
У поясненнях до відзиву на позовну заяву б/н від 12.08.2013 року, відповідач наголошує, що договір про надання юридичних послуг № 01/04 від 01.04.2013р. є неукладеним, підстави для стягнення грошових коштів за юридичні послуги відсутні, доказів надання послуг за даним договором позивач не надав.
У письмових поясненнях б/н від 22.08.2013р. представник позивача зазначає, що одним із головних факторів укладення договору про надання юридичних послуг між сторонами було те, що товариство відповідача планувало проведення чергових загальних зборів, які відбулися 04.04.2013р., у зв'язку з чим позивачем надавались консультаційні послуги щодо порядку їх проведення та забезпечувалося складання за вимогою відповідача деяких документів, пов'язаних із проведенням загальних зборів. У подальшому виникла необхідність у проведенні позачергових загальних зборів, які були проведені у травні 2013 року, участь у забезпеченні яких також брав позивач.
У письмових поясненнях б/н від 28.08.2013р. представники відповідача заперечують факт надання позивачем консультаційних послуг щодо порядку проведення 04 квітня 2013 року чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Сумський фарфоровий завод», оскільки на веб-сайті відповідача, відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», розміщено відповідні документи і позивач міг використати дану інформацію та надати суду для доказування факту виконання останнім юридичних послуг.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 стосовно підписаних ним Актів виконаних робіт № 1 від 30.04.2013 року та № 2 від 31.05.2013 року за договором про надання юридичних послуг № 01/04. ОСОБА_4 повідомив, що за послуги, які надавались ФОП ОСОБА_1 у квітні 2013 року ПАТ «Сумський фарфоровий завод» 17 травня 2013 року було перераховано грошові кошти в розмірі 11000 грн. 00 коп. Юридичні послуги, які надавались ФОП ОСОБА_1 у квітні 2013 року полягали у наданні консультацій працівникам ПАТ «Сумський фарфоровий завод» з питань трудового права, оскільки у цей період проводилось масове звільнення працівників. Підписання та поставлення печатки на акті № 2 відбулося помилково, так як здійснювалась заміна актів виконаних робіт (акт № 1 від 30 квітня 2013 року був замінений на акт № 1 від 10 травня 2013 року). Додатково повідомив, що у травні 2013 року він особисто не спілкувався з ФОП ОСОБА_1О з приводу надання будь-яких юридичних послуг у травні 2013 року та ніяких заходів, пов'язаних із проведенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Сумський фарфоровий завод» 04 квітня 2013 року ФОП ОСОБА_1 не проводив.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.09.2013р. розгляд справи № 920/1139/13 призначено у складі колегії суддів.
У судове засідання від 12.09.2013р. представником позивача подана заява б/н від 11.09.2013р., в якій зазначено, що відповідачем частково сплачена заборгованість перед позивачем, у зв'язку з чим позивач змінює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 11 000 грн. 00 коп. Крім того, позивач змінює розмір заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, а саме: стягнути з відповідача на свою користь 500 грн. 56 коп. пені., 107 грн. 59 коп. 3% річних та 11 грн. 00 коп. інфляційних збитків. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, було прийнята судом до розгляду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням поданої 12.09.2013р. заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача у дане судове засідання подав пояснення б/н від 13.09.2013р., в якому зазначає, що умова договору щодо повної передплати до 10-го числа поточного місяця об'єктивно не могла бути виконана відповідачем, відтак сторонами фактично не погоджено строк оплати за юридичні послуги. Крім того, відповідач зазначає, що до пред'явлення позову позивач не звертався до відповідача з вимогою про виконання зазначеного зобов'язання, на час подання такого позову строк виконання зобов'язань не настав. У судовому засіданні представник відповідача усно заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою у судові засідання особисто ФОП ОСОБА_1 для надання пояснень. Представник позивача заперечував проти даного клопотання.
У даному судовому засіданні судом були заслухані пояснення ОСОБА_4 стосовно підписаних ним Актів виконаних робіт № 1 від 30.04.2013 року та № 2 від 31.05.2013 року за договором про надання юридичних послуг № 01/04.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 01.04.2013р. був укладений договір про надання юридичних послуг за № 01/04, відповідно до п. 1.1 якого замовник (відповідач) в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець (позивач) за винагороду бере на себе зобов'язання, відповідно до отриманого доручення, надати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору сума винагороди, яка сплачується відповідачем на користь позивача за надані юридичні послуги, визначається в актах виконаних робіт, які є додатками договору.
Згідно п. 4.2. договору відповідач щомісячно виплачує позивачу винагороду в розмірі, погодженому сторонами, шляхом 100% передоплати не пізніше 10-го числа місяця, в якому надаються юридичні послуги.
Пунктом 3.1.8 договору встановлений обов'язок відповідача своєчасно оплачувати надані позивачем юридичні послуги.
Позивач свої зобов'язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт надання юридичних послуг відповідачу підтверджується, зокрема, Актами виконаних робіт № 1 від 30.04.2013р. та № 2 від 31.05.2013р. (а. с. 12-13).
Заперечення відповідача щодо відсутності факту надання позивачем юридичних послуг згідно умов договору № 01/04 від 01.04.2013р. повністю спростовуються матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи наявні Акти виконаних робіт № 1 від 30.04.2013р. та № 2 від 31.05.2013р., які підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками сторін. Заступник голови правління з виробництва товариства відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив факт підписання ним Актів виконаних робіт. Його твердження про підписання Акту № 2 внаслідок помилки визнається судом необґрунтованим, оскільки доказів на підтвердження цього суду не подано. Наявність у відповідача ОСОБА_7 виконаних робіт № 1 від 10 травня 2013 року не спростовує факту надання позивачем юридичних послуг.
Крім того, факт надання позивачем юридичних послуг підтверджується проведеною відповідачем частковою сплатою наданих послуг.
Як свідчать умови договору, інших додаткових зобов'язань з боку позивача щодо підтвердження наданих юридичних послуг, не передбачено.
Згідно умов спірного договору сторонами не було досягнуто домовленості, що передача складених на виконання договору документів має відбуватись за актом приймання - передачі, тому посилання представника відповідача на відсутність відповідних актів є безпідставним.
Відповідач свої зобов'язання за договором № 01/04 від 01.04.2013р. виконав частково, з урахуванням заяви позивача від 11.09.2013р. щодо зміни позовних вимог, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за надані юридичні послуги склала 11 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг № 01/04 від 01.04.2013р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Заперечення відповідача щодо того, що договір № 01/04 від 01.04.2013р. є неукладеним судом не приймаються, оскільки дійсність договору не є предметом даного спору.
Посилання голови ліквідаційної комісії на підготовку певних документів Наглядовою радою товариства відповідача не спростовує можливість надання юридичних послуг позивачем.
Твердження представника відповідача про можливість використання документів позивачем, що є загальнодоступними, не підтверджено належними доказами, а тому визнається судом необґрунтованим.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, змінені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 11 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані юридичні послуги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 500 грн. 56 коп., з урахуванням змінених позовних вимог у заяві від 11.09.2013р.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату за надані юридичні послуги у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.3 договору № 01/04 від 01.04.2013р., за яким у випадку порушення строку оплати наданих юридичних послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому змінені позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 01/04 від 01.04.2013р., позивач просить стягнути з відповідача 107 грн. 59 коп. 3% річних та 11 грн. 00 коп. інфляційних збитків, з урахуванням змінених позовних вимог у заяві від 11.09.2013р.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, змінені позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 107 грн. 59 коп. та інфляційних збитків в сумі 11 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код 00310433) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40024, АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) 11 000 грн. 00 коп. боргу, 500 грн. 56 коп. пені, 107 грн. 59 коп. 3% річних, 11 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Повне рішення складено 17.09.2013р.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО
СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА