22 вересня 2015 року Справа № 915/1408/15
м. Миколаїв
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про: стягнення заборгованості в сумі 134723,82 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Колодяжна Ю.А., за довіреністю;
Тюнін М.В., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач 05.08.2015 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача борг по акту С5324 від 16.01.2013 р. в сумі 134723,82 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/4940 укладеного між сторонами 20.07.2009 р.; акту про порушення ПКЕЕ № 5324 від 16.01.13, рішення комісії у вигляді протоколу № 902 від 13.02.13; судових рішень по господарській справі № 915/308/13-г; норм ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику»; пунктів 10.2, 10.6, 6.41, 7.6 Правил користування електричною енергією, пунктів 2.1.7, 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач на теперішній час суму боргу по акту № С5324 від 16.01.13 р. в розмірі 134723,82 грн. так і не сплатив.
Відповідач у відзиві на позов повністю заперечує, мотивуючи тим, що позовна заява у даній справі суперечить висновкам експертиз, та принципам формування цінової політики, які є одним з головних завдань державного регулювання у сфері електроенергетики. НКРЕКП (через відповідні Постанови) здійснює регулювання цін (тарифів) на товари (послуги) суб'єктів підприємницької діяльності в електроенергетиці які є природними монополіями, керуючись принципами, що визначені чинним законодавством. Основним принципом цінової політики у сфері електроенергетики є принцип забезпечення балансу економічних інтересів суб'єктів ринку електричної енергії, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії, і споживачів їх товарів (послуг). Реалізація зазначеного принципу передбачає з однієї сторони - встановлення економічно обґрунтованих цін (тарифів). Законом України «Про електроенергетику» передбачено ринкове формування цін (тарифів) на електричну енергію. Роздрібні тарифи однакові для всіх споживачів відповідного класу без врахування належності споживача до тієї чи іншої галузі економіки. Суд на не звернув уваги на висновки експерта та розрахунку 33 895,20 кВт. по ціні 134 723,82 грн., тобто, 1 кВт. за рішенням суду коштує 3 гривні 98 копійок. Таких тарифів не існувало та не існує. У висновках судової експертизи є таблиця № 2, що повністю відповідає на поставлені судом запитання (обсяги тарифи, ПДВ): всього розраховано 33 895,20 кВт, на загальну суму 36 810,12 гривень.
Відповідач зазначає, що суд у справі № 915/308/13-г з порушенням норм матеріального права визнав обґрунтованою величину 33 895,20 кВт на загальну суму 134 723,82 грн., тобто застосував неіснуючий тариф на рівні 3 гривні 98 копійок за 1 кВт.
22.09.15 р. відповідач свого представника в судове засідання не направив, але скерував до суду письмове клопотання відкласти розгляд справи для можливості отримання письмового підтвердження про помилку експерта та подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами по справі № 915/308/13-г.
Представники позивача категорично заперечили на це клопотання, мотивуючи встановленням господарським судом по справі № 915/308/13-г всіх фактів та обставин необхідних для розгляду даної справи по суті, просять суд прийняти законне та обґрунтоване рішення в даному судовому засіданні.
Разом з тим, представники позивача звернули увагу на невиконання відповідачем вимог ухвали суду щодо направлення копії відзиву позивачу.
Відповідно до п. 3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу:
- клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій;
- подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом;
- апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.
З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Отже, 22.09.15 р. суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників позивача, суд -
20.07.2009 р. між сторонами було укладено договір № 44/4940 «про постачання електричної енергії», згідно з предметом якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 15 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до умов пунктів 2.1 та 4.4 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку. У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною (за винятком порушень строків оплати), за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Як вбачається з наданих суду доказів, 16.01.2013 р. представниками ПАТ «Миколаївобленерго» при обстеженні об'єкту позивача - бару "Тайм-Аут", розташованого за адресою: м. Миколаїв, ПГС (зупинка Плавбасейн), був виявлений факт порушення останнім п. 7.6 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення до електромереж кабелем АВВГ 3х2.5 мм кв., про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р., який підписаний з боку ПАТ шістьома представниками, а представник ФОП від підпису цього акту відмовився.
Цей акт містить в собі зміст виявленого порушення, посилання на п. 7.6 ПКЕЕ, що був порушений позивачем, а також міститься схема електропостачання споживача з зазначенням ТП-615, межі балансової належності; зазначено кабель, відповідно до якого здійснювалось живлення на об'єкті споживача (АВВГ 4 х 25 мм) та кабель, яким здійснено самовільне підключення споживача - врізка в основний кабель живлення (ПВС 3 х 2,5 мм2); на зворотній стороні акта зазначено, що самовільне підключення здійснено проводом (кабелем) - "мідь", переріз проводу (кабелю) - " 2,5 мм2", струм споживання (А) - " 30", тобто названий акт містить всі дані необхідні та достатні для визначення обсягу недооблікованої електроенергії. Крім того, зазначений акт підписаний шістьома належними представниками ПАТ, у зв'язку з чим акт про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р. є належним та допустимим доказом самовільного підключення електроустановок струймопримачів та електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника.
На підставі акту про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р. комісія ПАТ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ в присутності уповноваженого представника ФОП - п. ОСОБА_4., прийняла рішення, оформлене протоколом № 902 від 13.02.2013 р., яким позивачеві на підставі п. 2.1.7 вищеназваної Методики здійснений розрахунок вартості використаної електроенергії за порушення ПКЕЕ за період з червня 2011 р. по січень 2012 р. на суму 134.723 грн. 82 коп.
В подальшому, підприємець звернулась до господарського суду з позовом до ПАТ «Миколаївобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої на підставі рішення комісії ПАТ з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № (далі ПКЕЕ), оформленого протоколом № 902 від 13.02.2013 р. за наслідками розгляду акту про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р., вважаючи акт про порушення ПКЕЕ №С5324 від 16.01.2013 р. незаконним та безпідставним, оскільки останній складено за відсутністю уповноваженого представника споживача, а тому не породжує юридичних наслідків і не міг бути підставою для рішення комісії відповідача, що оформлено протоколом № 902 від 13.02.2013 р. Крім того, відповідачем невірно застосовано п. 2.1.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.07.2006 р. № 782/12656 (далі Методика) при здійснені нарахування до сплати вартості не облікованої електричної енергії, що призвело до неправильного прийняття рішення, а тому позивач не повинний нести відповідальність за п. 2.1.7 Методики.
Матеріали справи свідчать, що 23.04.13 р. по справі № 915/308/13-г господарським судом Миколаївської області було винесено рішення, яке 19.05.15 р. Одеським апеляційним господарським судом було залишено без змін, яким в позові ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.
Предметом даного спору виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 134723,82 грн. саме по акту законність та правомірність якого була предметом дослідження в судовій справі № 915/308/13-г.
Дослідивши надані суду докази та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником, правил користування електричною енергією. Порушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Одним із видів правопорушень в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.
Відповідно до п.10.2 Правил користування електричною енергією (далі - Правила, ПКЕЕ) споживач зобов'язаний:
користуватися електричною енергією виключно на підставі договору;
додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів;
забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України;
своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень;
забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників постачальника електричної енергії для проведення технічної перевірки засобів обліку.
Відповідно до Правил споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про: виявлення безоблікового користування електричною енергією.
Відповідно до п.10.6 ПКЕЕ, посадові особи споживача несуть відповідальність згідно з законодавством України у разі перешкоди у доступі уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з акта про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 останній підписаний шістьома уповноваженими представниками ПАТ «Миколаївобленерго», що його складали, містить в собі зміст виявленого порушення, посилання на п. 7.6 ПКЕЕ, що був порушений відповідачем, а також містить схему електропостачання споживача з зазначенням ТП-615, межі балансової належності; зазначено кабель, відповідно до якого здійснювалось живлення на об'єкті споживача (АВВГ 4 х 25 мм) та кабель, яким здійснено самовільне підключення споживача - врізка в основний кабель живлення (ПВС 3 х 2,5 мм2). На зворотній стороні акта зазначено, що самовільне підключення здійснено проводом (кабелем) - "мідь", переріз проводу (кабелю) - " 2,5 мм2", струм споживання (А) - " 30", тобто названий акт містить всі дані необхідні та достатні для визначення обсягу недооблікованої електроенергії. Крім того, зазначений акт підписаний шістьома належними представниками ПАТ, у зв'язку з чим акт про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р. є належним та допустимим доказом самовільного підключення електроустановок струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника.
На підставі акту про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р. комісія ПАТ «Миколаївобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ в присутності уповноваженого представника споживача, прийняла рішення, оформлене протоколом № 902 від 13.02.2013 (далі - Протокол), яким відповідачу на підставі п. 2.1.7 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРК № 562 від 04.05.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за № 782/12656, (далі-Методика) здійснений розрахунок вартості використаної електроенергії за порушення ПКЕЕ за період з червня 2011 по січень 2012 на суму 134 723, 82 грн.
Відповідно до Методики пункт 2.1.7 застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, що й мало місце у даному випадку та було виявлено уповноваженими представниками Товариства при складанні акта про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013.
Вказаним пунктом Методики передбачено, що обсяг електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ визначається за формулою, яка встановлена п. 2.9 цієї Методики, а саме: у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п. 2.1.7 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W , кВт/год), доб.с.п. розраховується за відповідною формулою.
Кількість днів, за який мав здійснюватися перерахунок, визначено за формулою п.2.6 Методики, а саме: з дати останньої технічної перевірки, оскільки дане порушення неможливо виявити під час проведення контрольного огляду, про що зазначено в акті про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013. З рішенням комісії представник споживача - ОСОБА_4 ознайомився. Розрахунок величини вартості по акту від 16.01.2013 № С5324 та рахунок від 13.02.2013 № 44/4940 для оплати недоврахованої електричної енергії отримав, про що міститься підпис на зворотній стороні Протоколу.
Споживач не погодився з вказаним Протоколом та звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом щодо оскарження рішення комісії згідно з вимогами п. 6.42 ПКЕЕ.
23.04.2013 по справі № 915/308/13-г господарським судом Миколаївської області винесено рішення відповідно до якого в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено. Зазначене рішення суду було оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду. 19.05.2015 по справі № 915/308/13-г Одеським апеляційним господарським судом винесено постанову відповідно до якої рішення господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 року у справі № 915/308/13-г - залишено без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Позивач зазначає, що станом на теперішній час сума боргу по акту № С5324 від 16.01.2013 в розмірі 134 723, 82 грн. не сплачена відповідачем.
Так, постановою від 19.05.15 р. Одеського апеляційного господарського суду по справі № 915/308/13-г було встановлено наступне:
«при викладених обставинах колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що зазначений акт про порушення від 16.01.2013 р. є належним та допустимим доказом порушення позивачем п. 7.6 ПКЕЕ та містить в собі зміст виявленого правопорушення, посилання на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть»;
«так як, попередня перевірка позивача відбувалася 17.06.2011 р., що вбачається з акту технічної перевірки останнього, то суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що комісія ПАТ прийняла законне рішення, що оформлене протоколом № 902 від 13.02.2013 р., яким позивачеві на підставі п. 2.1.7 вищеназваної Методики здійснений розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з червня 2011 р. по січень 2012 р. на суму 134.723 грн. 82 коп., а тому підставне не прийняв до уваги припущення позивача, що мідний провід з перерізом 2,5 кв. м. має пропускну здатність 21 А, а також те, що ця проводка була закрита та одножильна, оскільки, ці припущення повністю спростовуються актом про порушення ПКЕЕ № С5324 від 16.01.2013 р. Правильність та обґрунтованість здійснення вищевказаних розрахунків комісією ПАТ та судом першої інстанції повністю підтверджуються і висновком судової електротехнічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3568/31 від 20.02.2015 р., що була проведена останнім на виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р., внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть».
Відповідно до абз. 3 приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За правилами ст. ст. 34, (абз. 1) 36 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про належне виконання договірних зобов'язань перед кредитором.
Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з наведених фактів, норм та обставин, позивач належним чином довів суду вину відповідача у спірних відносинах, у зв'язку з чим позов заявлено правомірно, обґрунтовано та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Клопотання ж відповідача від 22.09.15 р. не містить фактів та доказів в обґрунтування заявлених вимог, тому задоволенню не підлягає. Питання перегляду за нововиявленими обставинами справи № 915/308/13-г повинно (може) вирішуватися в межах провадження вказаної справи.
Керуючись ст. 32, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 260383011001 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, код 23399393) - 134723,82 грн. боргу по акту С5324 від 16.01.2013 р.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 260002225010060 в МФ РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 23399393) - 2694,48 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 28 вересня 2015 року.
Суддя О.Г.Смородінова