16.09.15р. Справа № 904/6684/15
За позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ОСОБА_1 ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє відокремлений підрозділ "ОСОБА_2 ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", м. Кузнецовськ
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВАЯ ГРУППА "МИЛИХ", м. Дніпропетровськ
про спонукання укласти договір, визнання договору укладеним
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 386 від 23.03.15;
від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність від 23.02.15.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ОСОБА_1 ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "ОСОБА_2 ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВАЯ ГРУППА "МИЛИХ" про визнання укладеним договору відповідального зберігання № 673 від 21.05.15.
Позовна заява обґрунтована ухиленням відповідачем від укладання договору відповідального зберігання.
Ухвалою господарського суду від 12.08.15 розгляд справи відкладений до 16.09.15
Представник позивача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 16.09.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 050/15 від 23.08.2013 р., позивач прийняв від Держрезерву України на відповідальне зберігання на складських приміщеннях, майданчиках, холодильних камерах, резервуарах, підземних сховищах цінності, згідно специфікацією у кількості згідно з актом форми № 1 мр. Дані матеріальні цінності зберігалися на підприємстві Позивача до моменту прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про їх відпущення в порядку розбронювання .
Держрезервом України 15.08.2014 р. оголошено аукціон з реалізації матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (лот № 110), які зберігалися на території ВП «ОСОБА_2 АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно договору № 050/15 від 23.08.2013 р. Проведення аукціону призначено на 15 вересня 2014 р. о 15:00 год.
За результатами проведеного аукціону переможцем визнано ТОВ "Торговая группа "Милих", з яким Держрезервом України укладено договір купівлі-продажу від 19.09.2014р. № юр-2в/68моб-2014.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 19.09.2014р. № юр-2в/68моб-2014 Держрезервом видано розпорядження (наряд) № 0.51/92 від 26.09.2014р., згідно якого Позивачу необхідно відпустити (відвантажити) переможцю аукціону відповідачу в порядку розбронювання матеріальні цінності мобілізаційного резерву. Строк дії розпорядження - один місяць з дати реєстрації (подається до Держрезерву не пізніше п'яти робочих днів з дати проведення відпуску).
За поясненнями позивача, станом на 15.07.2015р. Відповідач в порушення п. 3.5, п. 4.4.1 договору купівлі-продажу від 19.09.2014р. № юр-2в/68моб-2014 лише частково виконав свої зобов'язання, недоотримавши зі складів Позивача кислоту сірчану у моногідраті у кількості 37 т., натрій їдкий у кількості 12,5 т., кислоту азотну у моногідраті у кількості 1,37 т. Недоотриманні матеріальні цінності знаходяться на складі позивача.
Позивач, неодноразово, листами № 001/11836 від 05.12.2014 р. та № 001/12702 від 29.12.2014 р. звертався до ТОВ «Торговая группа «Милих» з вимогами про вивезення матеріальних цінностей та оплати витрат за зберігання матеріальних цінностей. Однак, вимоги викладені у зазначених листах залишені без задоволення.
Позивач, листом від 11.06.2015 р. № 013/5067 направив на адресу Відповідача два примірники проекту договору відповідального зберігання та актів приймання-передачі цінностей. Вказаний проект договору та акти приймання-передачі Відповідач отримав 16.06.15, Однак, на момент подання позовної заяви, відповіді від відповідача не надходило.
Таким чином, позивач вважає, що він фактично зберігає дані цінності без укладання договору відповідального зберігання та просить господарський суд визнати укладеним договір відповідального зберігання № 673 від 21.05.15.
Відповідач проти позову заперечує. Заперечення обґрунтовує тим, що ним, як покупцем за договором, було отримано та вивезено всі позиції, що відповідали умовам Договору. Три позиції, а саме: кислота сірчана у кількості 37 тон, кислота азотна у кількості 1, 37 тон, і натрій їдкий у кількості 12,5 тон, відповідач не має можливості перевірити за якістю та кількістю, а тому, в нього є достатні підстави вважати їх такими, що не відповідають умовам договору. Про невідповідність матеріальних цінностей за якістю та кількістю відповідач повідомив, як Позивача так і Держрезерв (Продавця). Державне агентство резерву України надало відповідь листом за вих. № 4695/0/4-14 від. 17.12.14, в якому зазначалось, що можливим шляхом вирішення цього питання може бути надання відповідачем документального підтвердження недоліків зазначених матеріалів, яке здійснюється за результатами лабораторних досліджень комісійно відібраних проб в сертифікованій лабораторії. Відповідач, 22.01.15 та 16.02.15, звертався до позивача з проханням призначення можливої дати проведення відібрання контрольних зразків для здійснення незалежної експертизи і встановлення відповідності вимогам ГОСТ товару. Проте, від ОСОБА_2 АЕС відповідачем отримано відповіді за № 041/5-13-485/1892 від 25.02.15 та № 041/5-13-504/2006 від 02.03.15, якими відповідачу було відмовлено в доступі до матеріальних цінностей, на підставі того, що в нього відсутня необхідні для цього ліцензії та допуски. Крім того, 29.07.15 господарським судом міста Києва винесено рішення по справі № 910/12965/15, яким позовні вимоги ТОВ «Торговая Группа «Милих» до Державного агентства резерву України задоволено частково: визнано договір купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву від 19.09.2014 № юр-26/68 моб-2014 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговая группа «Милих» та Державним агентством резерву України в частині продажу (відпуску) матеріальних цінностей, зазначених в таблиці № 1 пункту 2.1, а саме - кислота сірчана у моногідраті у кількості 37тон - недійсним (копія рішення міститься в матеріалах справи). Таким чином, проект договору, який Позивач просить визнати укладеним містить положення про зберігання даної сірчаної кислоти, на яку Відповідач не має право власності. Також, Договір відповідального зберігання № 673 від 21 травня 2015 року, який Позивач просить визнати укладеним, не є договором типової форми що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002 року.
За приписами ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 641 Цивільного кодексу України встановлено, що з пропозицією укласти договір може звернутися будь-яка із сторін майбутнього договору.
Статтею 627 ЦК України проголошена свобода договору та визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. При цьому проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Позивач надіслав відповідачу проект договору зберігання. Однак, відповідач не погодився з його умовами, і взагалі не вчинив будь-яких дій, які свідчать про його згоду на укладання такого договору. Договір, який просить визнати укладеним позивач, не є договором, заснованим на державному замовленні або таким, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг).
А отже, такого типу договори укладається виключно на підставі вільного та свобідного виявлення сторін. Тому, в суду відсутні достатні правові підстави визнавати договір укладеним всупереч волі відповідача.
За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачений судовий збір у сумі 1827,00 грн. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Станом на 01.01.15 мінімальний розмір заробітної плати становить 1218,00 грн. Таким чином, зайво сплачений судовий збір в сумі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 181,188, 627, 628, Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Повернути ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ОСОБА_1 ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє відокремлений підрозділ "ОСОБА_2 ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" (34400, м. Кузнецовськ, Рівненська область, код 05425046) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн., перерахований на підставі платіжного доручення №255 від 20.07.15.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 18.09.15.
Суддя М.О.Ніколенко