ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" вересня 2015 р. № 809/3243/15
11 год. 30 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Хомі О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Івано-Франківської області про скасування рішень,-
17.08.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанов.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2013 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.08.2014 року у виконавчому провадженні (далі - ВП) за №41243500 винесені державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції з порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження”, так як порушено строки їх винесення, встановлені нормами вищевказаного Закону.
Ухвалами суду від 19.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за №41243500 від 15.12.2013 року залишено без розгляду, а в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.08.2014 року у вищезазначеному виконавчому провадженні відкрито провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Суду пояснив, що про винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.08.2014 року йому стало відомо з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, отриманого з використанням ідентифікатора доступу 06.08.2015 року. Зазначив, що незважаючи на те, що дана постанова винесена державним виконавцем ще 03.08.2014 року, однак всупереч вимогам ч.4 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» її копія надіслана позивачу не була. Крім того звернув увагу суду на той факт, що оскаржуване рішення прийнято у вихідний день, чим порушено норму ч.1 ст.29 Закону. За таких обставин вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.08.2014 року підлягає до скасування. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча в обох випадках був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заступником начальника відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції 15.12.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41243500 (а.с.14).
03.08.2014 року у зв'язку з невиконанням позивачем вищевказаної постанови в добровільному порядку винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по тому ж виконавчому провадженню (а.с.16-17).
Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №41243500 від 03.08.2014 року з огляду на нижчевикладене.
В судовому засіданні встановлено, що день винесення постанови - 03.08.2014 року є вихідним днем - неділя. На переконання суду, дана обставина є загальновідомою, та відповідно до ч.2 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає.
Відносини, пов'язані з умовами і порядком виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються ЗУ «Про виконавче провадження».
Нормою пункту 1 частини 1 ст.32 вищевказаного Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в тому числі шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Згідно ч.1 ст.29 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час провадження виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час провадження виконавчих дій.
2. Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, провадяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника, на підставі
постанови державного виконавця, затвердженої начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Так як суду відповідачем не надано відповідної постанови державного виконавця, затвердженої начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, то суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є незаконною та підлягає до скасування.
За таких обставин, оскільки ухвалою суду від 19.08.2015 року позовну вимогу ОСОБА_1 в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за №41243500 від 15.12.2013 року залишено без розгляду, а інша вимога позивача по якій відкрито провадження є підставною, то позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 94 КАСУ, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином пропорційно до задоволених вимог на користь ОСОБА_1 36,54 грн. (73,08 грн. : 2 = 36,54 грн.).
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов задовольнити частково.
Скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Івано-Франківської області про арешт майна боржника від 03.08.2014 року по виконавчому провадженню за №41243500.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. судових витрат.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 21.09.2015 року.