Cправа № 2а-3136/10/0770
Ряд стат. звіту № 2.33
Код - 12
28 листопада 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Немеш Ю.С. та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача : ОСОБА_2
відповідачів :
головний інспектор з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3 - не з'явився
начальник сектору з наглядово-профілактичної діяльності Великоберезнянського РВ ГУ ОСОБА_4
третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Закарпатській області - представник ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного інспектора з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3, начальника сектору з наглядово-профілактичної діяльності Великоберезнянського РВ ГУ МНС ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Закарпатській області про визнання дій та рішень протиправними,
Вступна та резолютивна частина постанови оголошена 28 листопада 2011 року.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до головного інспектора з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3, начальника сектору з наглядово-профілактичної діяльності Великоберезнянського РВ ГУ МНС ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Закарпатській області про визнання дій по проведенню перевірки додержання суб'єктом господарювання у сфері пожежної безпеки незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.07.2010 року, а також про визнання протиправною та скасування постанови про застосування запобіжних заходів № 49 від 28.07.2010 року.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що акт перевірки № 52 від 23 липня 2003 року магазину "Повна комора" , складений ОСОБА_6, який послужив підставою для винесення оскаржуваних постанов є незаконним, оскільки ніяких повідомлень про проведення перевірки позивач не отримував, під час перевірки на об'єкті не знаходився, акт перевірки також не підписував. В результаті вказаних порушень позивач був позбавлений права надати свої пояснення, знайомитися з матеріалами справи, користуватися юридичною допомогою та інших прав.
Крім того, позивач вказує, що ні у висновку, ні у постанові № 49 від 28.07.2010 року не зазначено конкретні порушення правил пожежної безпеки допущені позивачем, які би створювали загрозу виникнення пожежі або перешкоджали би їх гасінню, що вказано як підставу застосування запобіжних заходів, а віднесення об'єкту до високого ступеня ризику є безпідставним.
Позивач зазначає, що внаслідок протиправних та незаконних дій по складанню оскаржуваних рішень, притягнення до адмінвідповідальності, позивачу заподіяно моральну шкоду, що виразилось у тому, що позивач повинен був доводити свою правоту через суд, відриватись від звичайних справ, від господарської діяльності, постійно хвилюватись. Крім того, позивачу неприємно усвідомлювати сам факт протиправного притягнення до відповідальності. На підставі зазначеного, позивач просить стягнути на його користь 1699,99 грн. моральної шкоди, а також за понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові.
Позивач також пояснив, що акт він не підписував, і штраф в розмірі 51 грн. не сплачував, і крім того, свою вину ні в яких порушеннях, про які зазначено відповідачами, не вбачає.
Начальник сектору з наглядово-профілактичної діяльності Великоберезнянського РВ ГУ ОСОБА_4, який на даний час займає посаду начальника Великоберезнянського РВ УМВС України в Закарпатській області, в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених у письмових запереченнях, пояснив, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про планову перевірку, яка проводилась у відповідності до прийнятого наказу приміщень магазину "Повна комора", смт.В.Березний, вул. Шевченка,33 щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Об'єкт - магазин "Повна комора", де здійснює свою господарську діяльність ОСОБА_1, відноситься до об'єктів з високим ступенем ризику з масовим перебуванням людей 50 і більше, а оскільки позивачем не були дотримані норми протипожежних вимог, про що зазначено в акті перевірки ,то відповідачами правомірно були винесені оскаржувані рішення. Також пояснив , що акт підписував власник приміщення магазину ОСОБА_7.
Головний інспектор з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3 жодного разу в судове засідання не з'являвся, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином. В письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи підтримав позицію ОСОБА_6
Представник третьої особи - Головного Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Закарпатській області заперечив проти позову, підтримавши пояснення відповідачів.
Заслухавши сторони, з'ясувавши обставини по справі дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як вбачається з тексту Акту перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства № 52 від 23 липня 2010 року комісія у складі головного інспектора з державного нагляду у сфері пожежної безпеки майора служби цивільного захисту ОСОБА_6 у присутності підприємця ОСОБА_1 під час проведення планової перевірки приміщень магазину "Повна комора", смт.В.Березний, вул. Шевченка,33 щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, контролю за виконанням приписів, постанов, розпоряджень, експертних висновків органу держпожнагляду був встановлений високий ступінь ризику об'єкту та вказано на порушення організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки та стану утримання енергогосподарства. В кінці вказаного акту в графі "підписи комісії" міститься підпис ОСОБА_6, а в графі "один примірник акта отримав 23.07.2011 року міститься підпис ОСОБА_1 Ступень ризику об'єкту зазначено "високий", який встановлений у відповідності до Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2007 року № 1324.( а.с. 99)
23 липня 2010 року головним державним інспектором з пожежного нагляду ОСОБА_6 був складений протокол *ЗАП 10№ 002305 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КпАП України, в якому зазначено, що керуючись статтями 223,254,255,256 КпАП України протокол складений відносно ОСОБА_1 за недотримання вимог пожежної безпеки під час планової перевірки протипожежного стану приміщень магазину "Повна комора". В пункті 12 вказаного протоколу обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, зазначено щире розкаяння. В графах протоколу: підпис особи, яка притягається до адмінвідповідальності стоїть підпис ОСОБА_1І.( а.с. 100)
23 липня 2010 року головним державним інспектором з пожежного нагляду ОСОБА_6 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 175 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. В кінці постанови міститься підпис особи , що склала постанову ОСОБА_6, а також у графі із зазначенням "копію постанови особі, притягнутій до відповідальності, вручено особисто" ОСОБА_1 міститься підпис.( а.с 101).
28 липня 2010 року головним інспектором з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3 на підставі Акту № 52 від 23.07.2010 року була складена постанова № 49 про застосування запобіжних заходів, в якій зазначено найменування об'єкта суб'єкта господарювання магазин "Повна комора" приватного підприємця ОСОБА_1 з місцезнаходженням смт. В. Березний, вул. Шевченка,33. Графа "в присутності ( прізвище, ім'я та по-батькові керівника суб'єкта господарювання ( уповноваженої особи) чи фізичної особи-підприємця, а також інших осіб, які були присутні під час здійснення заходу) - не заповнена. Даною постановою установлено, що експлуатація магазину "Повна комора" здійснюється з порушенням Закону України "Про пожежну безпеку", "Правил пожежної безпеки в Україні", "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", "Правил устройства єлектроустановок та державних будівельних норм "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва". Керуючись статтею 7 Закону України "Про пожежну безпеку", пунктами 10,14 Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укаїни від 26 липня 1994 року № 58, пунктами 1-7 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої Наказом МНС від 21.10.2004 року № 130 було постановлено зупинити роботу магазину "Повна комора" приватного підприємця ОСОБА_1 В кінці постанови в графі П.І.Б. керівника (власника) або уповноваженої особи суб'єкта господарювання зроблено запис" відмовився 05.08.2010 р"
У відповідності до стаття 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 254 КУпАП встановлені норми складення протоколу про адміністративне правопорушення , а саме: про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, про що зазначено у статті 252 КпАП України.
У відповідності до статті 256 КПАП України протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія В01 № 033490 ОСОБА_1 зареєстрований Великоберезнянської районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець із місцем проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с. 129).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач не був присутній при складанні Акту та протоколу про адмінправопорушення, не був присутній при винесенні постанов про накладення на нього адмінстягнення та накладення запобіжних заходів, всі підписи були здійснені власником приміщення- Рогач, що ствердив у судовому засіданні сам ОСОБА_1, та проти чого не заперечував відповідач ОСОБА_6 Дана обставина вказує на допущені відповідачами порушення вищевказаних норм КпАП України, що потягло порушення права позивача. Крім того, достатніх доказів, наявність вини позивача та дослідження всіх обставин справи при складені протоколу , як того вимагають вищевказані норми КпАП України - в протоколі відсутні.
У відповідності до Постанови КМУ від 14 листопада 2007 р. N 1324 , якою затверджено Порядок розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки , до суб'єктів господарювання звисоким ступенем прийнятного ризику належать суб'єкти, у сфері управління (власності, володінні, користуванні) яких перебувають: потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки; промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорій "А" або "Б" за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі, та промислові і складські будівлі, які належать до категорії "В" за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів та більше; підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1734 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 52, ст. 3443); об'єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів; висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів); підземні споруди різного призначення; пам'ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, архіви, підприємства зв'язку, телерадіоцентри, банківські установи державного та обласного значення; тваринницькі або птахівницькі комплекси з утриманням більш як 1000 голів тварин або більш як 100 тис. голів птиці; об'єкти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, перепланування, розширення і технічного переоснащення; об'єкти, на яких виконуються роботи із збирання та/або заготівлі ранніх зернових і озимих культур. До суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать також суб'єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час проведення планової перевірки зазначених суб'єктів органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об'єктах.
. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем прийнятного ризику належать суб'єкти, у сфері управління (власності, володінні, користуванні) яких перебувають: промислові та складські будівлі, які належать до категорії "В" за пожежною небезпекою площею менш як 500 кв. метрів; об'єкти тваринництва або птахівництва з утриманням менш як 1000 голів тварин або менш як 100 тис. голів птиці, сільськогосподарські та фермерські господарства, до виконання робіт в яких залучаються наймані працівники; об'єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них менш як 50 осіб, зокрема об'єкти торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування (крім малих архітектурних форм); будинки науково-дослідних установ, проектних та конструкторських організацій; музеї, картинні галереї, бібліотеки, архіви, підприємства зв'язку, телерадіоцентри районного та місцевого значення, філії районних представництв банків; будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 метра до 47 метрів включно); багатоповерхові гаражі та гаражі в цокольних та підвальних приміщеннях будинків різного призначення.
Як вбачається з договору безоплатного користування майном від 01 січня 2009 року, фізична особа ОСОБА_7, яка є власником нежитлового приміщення магазину з адресою в смт. В.Березний, вул. Шевченка,33 площею 135 кв.м. надала безоплатно в користування дане приміщення користувачу ОСОБА_1 на строк 35 місяців та 30 днів .( а.с. 128).
У відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності "орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що віднесення зазначеного магазину як об'єкту торгівлі у користуванні суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику є помилковим , оскільки доцільним є його віднесення до суб'єктів господарювання із середнім ступенем прийнятного ризику, у користуванні яких знаходяться об'єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них менш як 50 осіб, зокрема об'єкти торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування (крім малих архітектурних форм).
Згідно вищевказаного Порядку планові перевірки суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться щороку, з середнім - один раз на три роки, з незначним - один раз на п'ять років. Оскільки , як вбачається з посвідчення № 54 від 23 липня 2010 року, попередня планова перевірка проводилась у грудня 2008 року, то проведення перевірки, про яку зазначено в Акті № 52 від 23 липня 2010 року, є передчасним.
Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " ( п.11 ст. 4 ) встановлено , що. плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Статтею 5 п. 4. Закону визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу не було вручено повідомлення № 346 від 08 липня 2010 року про проведення перевірки. Як вбачається з тексту повідомлення воно адресоване ОСОБА_8І, , а не ОСОБА_1, а підпис уповноваженої особи не позивача , а іншої особи, а саме ОСОБА_7, про що ствердив і сам відповідач ОСОБА_6, який направив вказане повідомлення. ( а.с 97).
В статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). . Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як встановлено в судовому засіданні, копію посвідчення на перевірку не було вручено позивачу, що є порушенням вказаної статті Закону. Крім того, всупереч визначеного переліку інформаційних даних, які повинні бути у посвідченні, замість суб'єкта господарювання зазначено будівлю магазину.
Крім того, як вбачається з Плану-графіку планових перевірок об''єктів субєктів господарювання розташованих на території Великоберезнянського району на 3-й квартал 2010 року, затверджених ОСОБА_6 18.05.2010 року зазначено магазин "Повна комора" смт. Великий Березний, вул. Шевченка, ПП ОСОБА_8, що не узгоджується з обставинами , які мали місце.( а.с 50).
У зв'язку з тим , що відповідачами при здійсненні заходів та винесенні відповідних рішень були допущені численні порушення законів та підзаконних актів суд піддає критичній оцінці та дійсність порушень пожежних норм позивачем.
Згідно статті 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. 2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. 3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. 4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАСУ передбачено , що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 статті 2 КАСУ визначено , що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіривши в судовому засіданні обставини, на які посилаються сторони, належними та допустимими доказами в їх сукупності, прийшов до висновку, що дії та оскаржувані рішення суб'єктів владних повноважень не відповідають вищевказаним положенням, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Оскільки судом встановлена неправомірність дій та винесених рішень відносно позивача, то суд прийшов до висновку, що нанесення моральної шкоди з боку відповідачів дійсно мало місце, а вимога про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 1699,99 грн. є обгрунтованою і підлягає задоволенню в порядку статті 1174 ЦК України, а саме: шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У відповідності до статті 87 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Статтею 94 КАСУ встановлено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного на користь позивача підлягають стягненню з державного бюджету витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2500 грн., що стверджується прибутковим касовим ордером, квитанцією та договором про правову допомогу ( а.с. 14-15)., а такою сплачене державне мито в розмірі 34 грн. ( а.с 4).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд, -
Позов ОСОБА_1 до головного інспектора з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3, начальника сектору з наглядово-профілактичної діяльності Великоберезнянського РВ ГУ МНС ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Закарпатській області про визнання дій та рішень протиправними задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії головного інспектора з державного нагляду у сфері пожежної безпеки Закарпатської області ОСОБА_3Л по винесенню постанови про застосування запобіжних заходів № 49 від 28.07.2010 року та скасувати постанову про застосування запобіжних заходів № 49 від 28.07.2010 року.
Визнати неправомірними дії начальника сектору з наглядово-профілактичної діяльності Великоберезнянського РВ ГУ МНС ОСОБА_6 по проведенню перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки згідно акту № 52 від 23.07.2010 року та притягнення до адміністративної відповідальності та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 від 23.07.2010 року у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 34 (тридцять чотири) грн. судового збору, 1699,99( тисячу шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. моральної шкоди та 2500( дві тисячі п'ятсот ) грн. витрат на правову допомогу.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Плеханова З.Б.