15 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2327/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2012 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ, оскільки має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень-грудень 2011 року згідно із самостійно обчисленою сумою в сумі 3 357 грн. 24 коп., в зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. За таких обставин, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості в розмірі 3 357, 24 грн. рішенням суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій просив позов задовольнити в повному обсязі та подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області.
Відповідно до п.п.2 п.2.1 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року №442/6730 одним із основних завдань ПФУ визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08 липня 2010 року та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої Постановою правління фонду України №21-5 від 27 вересня 2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року №994/18289 на платника єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2011 року, платниками єдиного внеску є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.7 та частини 11 ст.8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок) єдиний внесок встановлюється у розмірі 34, 7 відсотка від суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно із ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.
Пунктом 12 ст.20 Закону регламентовано, що страхові внески підлягають сплати незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Судом встановлено, що відповідачем було надано до управління Пенсійного фонду Україниу Васильківському районі Дніпропетровської області звіт за 2011 рік, в якому самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, в розмірі 11 557, 00 грн. Сума єдиного внеску, що підлягає сплаті склала 4 010, 30 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованість відповідача перед бюджетом, з урахуванням часткової сплати за січень-лютий 2011 року в сумі 653, 06 грн. складає 3 357, 24 грн. (4 010, 30 грн. - 653, 06 грн.).
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 4 453 грн. 99 коп.
Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами. Вказане є підставою для задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 борг по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 357, 24 грн. (три тисячі триста п'ятдесят сім гривень 24 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя ОСОБА_2