21 березня 2011 р. 2а/0470/3099/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В. В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Дніпро»про стягнення економічних санкцій згідно рішення № 22 від 09.02.2011 р., -
17 березня 2011 року Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області в особі начальника інспекції ОСОБА_1 на виконання своїх владних повноважень звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження, якщо позовну заяву подано представником.
Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Позовну заяву підписано начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області ОСОБА_1 як її законним представником, проте, документів на підтвердження посади особи, якою підписано адміністративний позов, до матеріалів справи не долучено.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого частиною третьою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (тобто до закінчення строку на оскарження цього рішення).
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений місячний строк для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з позовом про стягнення коштів, який ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень про стягнення грошових коштів, після закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України місячного строку на оскарження цього рішення, який обраховується з дня, коли відповідач дізнався про винесення вказаного рішення відносно нього.
Отже, враховуючи, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду має вирішуватись на стадії відкриття провадження у справі, а позивачем до позовної заяви не долучені документи на підтвердження дати отримання відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 22 від 09.02.2011 р., на підставі якого позивачем заявлені вимоги про стягнення економічних санкцій в сумі 246 726 грн. 93 коп., суд не може вирішити питання щодо відсутності підстав для повернення позовної заяви у зв'язку з її передчасним поданням (до закінчення встановленого законом строку на оскарження).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 16 квітня 2011 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: долучення документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов; долучення документів на підтвердження дати отримання Відкритим акціонерним товариством «Свемон-Дніпро»рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 22 від 09.02.2011 р.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна