про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/5095/11
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Жмеринської районної державної адміністрації, ОСОБА_2
про: визнання незаконним рішення, визнання акту недійсним
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Жмеринської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, визнання акту недійсним .
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 105 КАС України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Оглядом матеріалів даної позовної заяви вбачається, що судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі.
Так, відповідно ч. 2 п. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,03 розміру мінімальної заробітної плати ( 28,23 грн.).
Натомість позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату державного мита у розмірі 3,40грн.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України однією з обов'язкових вимог до позовної заяви є: зміст позовних вимог згідно зі ст.105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З огляду на позовну заяву, позивач вимагає визнати незаконними та скасувати розпорядження Жмеринської райдержадміністрації та державний акт на право власності, але в якості відповідача позивач зазначає Жмеринську районну держану адміністрацію та ОСОБА_2, водночас не зазначаючи підстав для залучення останньої як відповідача.
Як зазначено в ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
За змістом п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Виходячи з аналізу вказаної вище норми - ОСОБА_2 не є суб'єктом владних повноважень, а відтак не може бути відповідачем у даній справі.
Разом з тим, в позовній заяві не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не вказано які дії Жмеринської райдержадміністрації слід визнати неправомірними, не мотивовано та не конкретизовано в чому полягає їх неправомірність. За загальним правилом в основі протиправних дій лежать певні юридичні факти, суб'єктивні обставини, застосування яких з боку відповідача потягло за собою порушення прав позивача. При цьому такі дії носять явний характер, тобто повинні підтверджуватись відповідними доказами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не є чіткими та зрозумілими.
За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 108 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Жмеринської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, про визнання незаконним рішення, визнання акту недійсним залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу в семиденний термін із дня отримання даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя./підпис/. ОСОБА_3
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: