про залишення позовної заяви без розгляду
22 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3628/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни
при секретарі судового засіданні ОСОБА_1
без участі сторін
розглянувши в попередньому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі про встановлення повноважень, визнання протиправною та скасування вимоги
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі про встановлення повноважень, визнання протиправною та скасування вимоги.
Згідно поданих матеріалів вбачається, що однією із позовних вимог є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №143 від 21 січня 2011 року.
Ухвалою суду від 01.08.2011 року поданий позов залишено без руху. Відповідно до даної ухвали суду, яка набула законної сили, позивачу, окрім іншого, було запропоновано подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду в цій частині позовних вимог.
09.08.2011 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи та клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Оскільки при відкритті провадження у справі, суд не вирішував питання щодо поновлення строку, судом в ході попереднього судового засідання з власної ініціативи поставлено на розгляд питання з приводу дотримання позивачем строків звернення з адміністративним позовом до суду, що передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно заяви про поновлення строків звернення до суду позивач заперечує щодо пропущення строків звернення до адміністративного суду, зазначивши, що в даному випадку застосуванню підлягають положення статті 99 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, адже інших строків законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено.
Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню так як згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" частини 1-9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - виключені та на дату винесення оскаржуваного рішення не діяли.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до суду в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №143 від 21 січня 2011 року, суд зважає на наступне.
Положення щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Порядок виставлення та надсилання вимоги Пенсійного фонду України про сплату боргу визначалися положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 01.01.2011 року вступив в дію Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного вище Закону на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Таким чином, за органами Пенсійного фонду щодо сплати страхових внесків за 2010 рік збережені повноваження виставлення та надсилання вимоги про сплату боргу, що передбачені положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редікції, яка діяла до 01.01.2011 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (із змінами та доповненнями).
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення щодо сплати недоїмки за ІІІ квартал 2010 року прийнято відповідачем 21.01.2011 року та отримані ОСОБА_2 03.02.2011 року. Відтак застосуванню підлягають положення ч. 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 106 зазначеного вище Закону у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, з наведеного вище випливає, що положеннями статті 106 зазначеного вище Закону визначено спеціальний строк звернення до суду щодо оскарження вимоги Пенсійного фонду України про сплату боргу, який становить десять днів з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачався інший строк звернення до суду щодо оскарження вимоги Пенсійного фонду України, тому застосуванню підлягають положення цього Закону.
Судом встановлено, що зазначено і самим позивачем у змісті позовної заяви, останній отримав оскаржуване рішення 03.02.2011 року. Натомість до суду звернувся 29.07.2011 року, що підтверджується відтиском штемпеля суду, проставленому в правому нижньому куту першого аркушу адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статті 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, суд прийшов до висновку, що позовна заява в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №143 від 21 січня 2011 року підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 165, 254 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №143 від 21 січня 2011 року - залишити без розгляду.
Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна