Справа № 752/17810/14-ц
Провадження №: 2/752/1256/15
31.08.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Ткачук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
23.10.2014 року Концерн радіомовлення, радіозв»язку та телебачення (далі по тексту - Концерн РРТ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що згідно наказу № 23/ок від 14.08.2009 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу в Концерн РРТ на посаду бухгалтера сектору обліку розрахунків відділу бухгалтерського обліку та звітності. Наказом № 9/1 ок від 30.03.2012 року ОСОБА_2 з 01.04.2012 року переведено на посаду бухгалтера II категорії сектора обліку розрахунків відділу бухгалтерського обліку та звітності, а наказом № 31/ок від 18.03.2013 року переміщено на посаду бухгалтера II категорії сектору фінансової звітності відділу бухгалтерського обліку та звітності Концерну РРТ. Відповідно до наказу № 39/ок про припинення трудового договору (контракту) від 04.04.2013 року ОСОБА_2 з 10.04.2013 року звільнено з посади бухгалтера II категорії сектору фінансової звітності відділу бухгалтерського обліку та звітності на підставі ст. 38 КЗпП України. Державною фінансовою інспекцією України з 21.05.2013 року по 20.08.2013 року проводилась планова ревізія фінансово-господарської діяльності Концерну РРТ за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої був складений акт № 06-21/70 від 20.08.2013 року. За даними акту № 06-21/70 від 20.08.2013 року ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну РРТ за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року ревізією встановлено порушення: ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при проведенні у березні 2013 року виплати заробітної плати звільненим працівникам у завищеному обсязі на загальну суму 18 000, 00 грн., а саме - головному бухгалтеру ОСОБА_3 на 13 000, 00 грн. та провідному інженеру з комп'ютерних систем ОСОБА_4 на 5 000, 00 грн.; пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 при проведенні нарахування відпускних ОСОБА_5 на підставі наказу від 17.04.2012 року № 93 про надання відпустки строком на 10 календарних днів та наказу від 23.04.2012 року № 110 про надання відпустки строком на 1 календарний день, які були нараховані в сумі 2 016, 74 грн. з урахуванням коригую чого коефіцієнта у той час, як нарахування відпускних без урахування коригуючого коефіцієнта становило б 1 835, 13 грн., зайво нараховані відпускні склали 181, 61 грн., внаслідок чого були зайво перераховані внески до державних цільових фондів за квітень 2012 року в розмірі 66, 14 грн., що є порушенням ст. 21 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; пункту 2 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне загальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року № 1170, за період з 01.05.2011 року по 28.02.2012 року, що призвело до завищення адміністративних витрат на загальну суму 979, 56 грн. при сплаті обов'язкового державного пенсійне страхування. Зазначені порушення були допущені бухгалтером II категорії Концерну РРТ ОСОБА_2, чим завдано концерну РРТ збитків на загальну суму 19 227, 31 грн., які просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 у примусовому порядку, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору при зверненні в суд з позовом.
У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, пояснив, що Концерн РРТ звернувся в суд з позовом про відшкодування збитків до ОСОБА_2, оскільки саме відносно неї Державною фінансовою інспекцією України було складено акт про виявлені порушення, просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі з зазначених у позовній заяві підстав.
Відповідач та її представник заперечували проти позову. ОСОБА_1 зазначила, що акт № 06-21/70 від 20.08.2013 року на який посилається позивач як на доказ завданих збитків був складений внаслідок ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну РРТ за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2010 року з яким вона не була ознайомлена, а тому була позбавлена можливості подати свої заперечення. Вказала суду, що вона не причетна до виявлених ревізією порушень, оскільки період часу коли мали місце нарахування заробітної плати та відпускних працівникам концерну ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 вона перебувала на лікарняному. Відповідач та її представник також стверджували, що позивач у позові посилається на ст. 1166 ЦК України, однак норми цієї статті не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки вони регулюють деліктні правовідносини, а в даному випадку між сторонами існують трудові правовідносини. Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається як на підставу позову. Акт органу державного фінансового контролю не визначений законодавством як безумовний доказ правопорушення. Просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з застосуванням строків позовної давності.
Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що згідно наказу № 23/ок від 14.08.2009 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу в Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на посаду бухгалтера сектору обліку розрахунків відділу бухгалтерського обліку та звітності (а.с. 6).
Наказом № 9/1 ок від 30.03.2012 року ОСОБА_2 з 01.04.2012 року переведено на посаду бухгалтера II категорії сектора обліку розрахунків відділу бухгалтерського обліку та звітності, а наказом № 31/ок від 18.03.2013 року переміщено на посаду бухгалтера II категорії сектору фінансової звітності відділу бухгалтерського обліку та звітності (а.с. 7,8-10).
За даними наказу № 39/ок (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 04.04.2013 року ОСОБА_2 звільнено з посади бухгалтера II категорії сектору фінансової звітності відділу бухгалтерського обліку та звітності на підставі ст. 38 КЗпП України з 10.04.2013 року (а.с. 11).
Судом також встановлено, що відповідно до п. 2.14 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на II квартал 2013 року та на підставі направлення від 21.05.2013 року № 912, заступником начальника відділу Держфінінспекції України ОСОБА_7 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.
За результатами проведення зазначеної вище ревізії, Державною фінансовою інспекцією України 20.08.2013 року було складено акт № 06-21/70 планової ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.
За даними акту № 06-21/70 від 20.08.2013 року планової ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну РРТ за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року ревізією встановлено порушення: ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при проведенні у березні 2013 року виплати заробітної плати звільненим працівникам у завищеному обсязі на загальну суму 18 000, 00 грн., а саме - головному бухгалтеру ОСОБА_3 на 13 000, 00 грн. та провідному інженеру з комп'ютерних систем ОСОБА_4 на 5 000, 00 грн.; пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 при проведенні нарахування відпускних ОСОБА_5 на підставі наказу від 17.04.2012 року № 93 про надання відпустки строком на 10 календарних днів та наказу від 23.04.2012 року № 110 про надання відпустки строком на 1 календарний день, які були нараховані в сумі 2 016, 74 грн. з урахуванням коригую чого коефіцієнта у той час, як нарахування відпускних без урахування коригуючого коефіцієнта становило б 1 835, 13 грн., зайво нараховані відпускні склали 181, 61 грн., внаслідок чого були зайво перераховані внески до державних цільових фондів за квітень 2012 року в розмірі 66, 14 грн., що є порушенням ст. 21 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; пункту 2 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне загальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року № 1170, за період з 01.05.2011 року по 28.02.2012 року, що призвело до завищення адміністративних витрат на загальну суму 979, 56 грн. при сплаті обов'язкового державного пенсійне страхування.
Крім того, зазначений вище акт містить висновки з приводу того, що порушення ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» допущено бухгалтером II категорії Концерну РРТ ОСОБА_2, якою: у березні 2013 року сформовано список перерахувань коштів в банк на карткові рахунки працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, внаслідок допущеного порушення Концерну РРТ завдано збитків на загальну суму 18 000, 00 грн.; при нарахуванні у квітні 2012 року працівнику ОСОБА_5 відпускних завищено адміністративні витрати та завдано збитків Концерну РРТ на загальну суму 247, 75 грн.; при проведенні відрахувань до Пенсійного фонду України у період з 01.04. по 31.12.2010 року. З 01.01.2011 року по 01.04.2012 року завищено адміністративні витрати, чим ОСОБА_2, яка відповідала за правильність здійснення нарахувань єдиного внеску на фонд оплати праці. Концерну РРТ завдано збитків на загальну суму 979, 56 грн.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 змінила прізвище «Камінська» на «Діденко» у зв»язку з реєстрацією шлюбу 19.10.2013 року (а.с. 71).
Звертаючись в суд з позовом, позивач зазначає, що відповідач завдала Концерну збитки на загальну суму 19 227, 31 грн., що складаються з: 13 000, 00 грн. та 5 000, 00 грн. - завищеного розміру виплаченої заробітної плати звільненим працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4; 181, 61 грн. - зайво виплачених відпускних ОСОБА_5; 66, 11 грн. - зайво сплачених внесків до державних цільових фондів у зв»язку з зайво нарахованими та виплаченими відпускними; завищених адміністративних витрат на суму 247, 75 грн. та 979, 56 грн.
Відповідач ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, в частині завищення розміру виплаченої у березні 2013 року заробітної плати звільненим працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стверджувала, що вона з 25.02. до 11.03.2013 року та з 26.03. до 03.04.2013 року включно перебувала на лікарняному, а з 04. по 10.04.2013 року в щорічній відпустці, а тому не є причетною до допущених порушень.
Як видно зі змісту листків непрацездатності № 681318 і 681788, виданих Поліклінікою № 2 Голосіївського району ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні з 25.02. по 11.03. 2013 року та з 26.03. по 03.04. 2013 року (а.с.76,77).
За даними наказу № 149 Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення від 04.04.2013 року ОСОБА_2 перебувала у щорічній відпустці тривалістю 7 календарних днів (а.с. 78).
Крім того, як видно зі змісту наданих суду позивачем розрахункових листків щодо нарахування належних до виплати грошових коштів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також списків перерахувань заробітної плати до банку, вони не підписувалися ОСОБА_2 (а.с.96-101).
Що ж стосується позовних вимог у частині допущених порушень при нарахуванні відпускних працівнику Концерну РРТ ОСОБА_6, а також необхідних відрахувань до Пенсійного фонду України та здійснення нарахувань єдиного внеску на фонд оплати праці, то відповідач не заперечувала, що зазначені помилки могли мати місце, однак стверджувала, що зазначені відрахування підлягали поверненню на вимогу платника - Концерну РРТ.
За правилами ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків, а правилами ст. 233 цього Кодексу встановлено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Наразі, встановлені плановою ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну РРТ за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року порушення не доведені позивачем суду належними доказами.
Однак, приймаючи до уваги, що відповідач допускала наявність своєї вини щодо частини заподіяної позивачу шкоди, яку останній просив відшкодувати, заявила клопотання про застосування строків позовної давності при вирішенні судом заявленого до неї спору, то суд вважає за можливе прийняти до уваги, що порушення внаслідок яких було завдано шкоди Концерну РРТ було виявлено 20.08.2013 року, що підтверджено даними акту №06-21/70 від 20.08.2013 року планової ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну РРТ, а в суд з позовом позивач звернувся 23.10.2014 року по закінченню строків, визначених ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення до суду з такими вимогами.
Отже, у задоволенні позову Концерну РРТ до ОСОБА_1про відшкодування збитків відмовити з підстав попуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду з такими вимогами.
З огляду на висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130,233 КЗпП України, ст.ст. 3,5,10, 11, 60, 88, 208, 212,213,218 ЦПК України, суд -
позові вимоги Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Плахотнюк К.Г.